Кучерява фермерка із Вінниччини готує воїнам консервовані обіди

Катерина Олійник села Клекотина на Вінниччині вирощує перець під власним брендом «Кучерява фермерка». Саме завдяки такій назві дівчина стала відома в Інстаграм. На своїй сторінці вона показує, що жити в селі цікаво і до того ж можна гарно заробляти, займаючись улюбленою справою. Крім своєї основної роботи фермерка є активною волонтеркою і готує обіди для воїнів, які на передовій.

Катерина Олійник поспілкувалась із кореспонденткою Вінниця.info.

«Я за освітою я вчитель географії та біології, економіки та туризму, навчалась в Київській області. Навіть два роки пропрацювала за спеціальністю, але потім зрозуміла, що професія вчителя - це не моє. Звільнилась, та переїхала в село. Планувала тимчасово тут пожити, поки не знайду чим далі в житті займатись. Переїхала із власним хлопцем, це було чотири роки тому. Тоді я вирішила посіяти перець, вибрала інтенсивну технологію, побудувала теплицю. Висіяли перший урожай насіння, і на тому наші гроші закінчились.

Зізнаюсь, ми не планували займатись перцями. Коли виростили перший урожай перцю - була вражена. Він зовсім не такий на смак, як в магазинах, наскільки різноманітний. Це мене захопило. Перець може бути солодким, може бути не зовсім солодкий, можуть бути цитрусові нотки, чи горіхові, може бути гострий. Це вже четвертий рік як я висадила перець і чекаю з нетерпінням урожаю», - розповідає Катерина Олійник.

Кучерява фермерка встигає поєднувати роботу в теплиці із волонтерством. Жінка готує воїнам консервовані обіди, які можуть зберігатися в реторт пакетах до 2 років. Наразі уже нарахували понад 2000 порцій, якими вже посмакували бійці на передовій.

«Все почалось із того, що в мій найкращий друг в перший тиждень повномасштабного вторгнення пішов добровольцем в тероборону. Через деякий час відправили на передову. Десь аж влітку він вийшов на зв'язок і розказав, що там все дуже складно і були такі дні, коли не було, що їсти. Готувати не можна було, бо це розсекретило б їхні позиції, не було можливості доставити провізію. І хлопці їли сухі макарони, та сухарі хліба, щоб вижити. Тоді я вирішила, що потрібно допомогти йому. У мене є туристична спеціальність, я знала, що є такі сухпайки, які довго зберігаються, як консерви. Їх можна кинути у наплічник і вони не великої ваги. Почала шукати як ця технологія робиться. Знайшла відео американських блогерів. І почала готувати перші каші. Це була гречка, з овочами та м’ясом. Сам пакет важить до 20 грамів. Порівняно зі скляною банкою – це разюча різниця», - розповідає Катерина.

Процесом приготування жінка ділилась в історіях свого блогу. Це побачили рідні військових, які теж потрапляли в схожу ситуацію та попросили приготувати такі обіди.

«Зараз в мене два автоклави. За день можу приготувати 50 пакетів консервованих обідів. Готую гречку булгур, ячмінна каша. Це така сама ж каша, як і закрита в банці. На ній написана дата виготовлення. Такі обіди зручно взяти з собою в окопи, можна просто кинути в кишеню. Я вже відправила воїнам на передову близько 2000 пакетів. Мені в цій справі допомагає чоловік, а також знайомі. Крім волонтерства, я розвиваю власну справу. Я прагну покращити життя в українському селі, допомогти людям подивитись на речі, що їх оточують, по іншому, з любов’ю», - підсумовує бесіду моя співрозмовниця.

Новини в зручному форматі в нашому Telegram-каналі – https://t.me/vinnitsa_info

Вінниця.info