«Королева Вінниці 2014» Вікторія Дмитренко виросла у лікарській династії

20 лют. 2014 11:36

Новини Вінниці Культура

Культура

ГР

Головний редактор

10 лютого Вінниця отримала нову офіційну «Королеву»: найкрасивішою і найдостойнішою дівчиною міста було названо 18-річну Вікторію Дмитренко

10 лютого Вінниця отримала нову офіційну «Королеву»: найкрасивішою і найдостойнішою дівчиною міста було названо 18-річну Вікторію Дмитренко.

Сьогодні студентка другого курсу Вінницького медуніверситету продовжує оговтуватися після неочікуваної перемоги і констатує: після тріумфального виступу на конкурсі краси її життя анітрохи не змінилося. Чим живе, з ким товаришує і про що мріє «Королева Вінниці 2014», вона особисто розказала у ексклюзивному інтерв’ю «ВИННИЦА.info».

Перше, на що звертаєш увагу, знайомлячись із Вікою Дмитренко, – її високий зріст – 179 см!, великі виразні очі і посмішка, яка не сходить з обличчя дівчини, навіть коли тема заходить про не дуже приємні речі. І зовнішність «Королеви» абсолютно відповідає її внутрішньому світу: дівчина мріє духовно «зростати» до нескінченності, бо впевнена, що немає меж вдосконаленню; на світ дивиться широко розкритими очима, бажаючи пізнати щонайменшу його таємницю; і, будучи надзвичайно відкритою людиною, потоваришувати може з будь-ким вже за кілька хвилин спілкування.

Сьогодні Вікторія Дмитренко вирішує дилему: присвятити себе хірургії чи терапії, у вільний від навчання час багато танцює і бере участь у всіх заходах Спілки молодіжних організацій Вінниччини СМОГ, мріє по-справжньому закохатися і створити «бригади милосердя», що будуть допомагати безхатченкам, а поки - головним секретом успіху ділиться зі всіма користувачами «ВКонтакті», яким радить: «Не тільки мрій, але й впевнено дій!».

- Вікторіє, пройшов тиждень після фіналу конкурсу «Королева Вінниці 2014». Як змінилося твоє життя після перемоги?

- Зараз я якраз відходжу від ейфорії, яку відчула, коли мене оголосили переможницею. Я дійсно думала, що перемога дістанеться кому-небудь іншому, тільки не мені, бо дівчата цього року були дуже достойні. Я навіть не сприймала цей конкурс, як змагання.

На сцені просто, як кажуть, кайфувала, знаючи, як радіють у залі мої батьки та друзі. Цим задоволенням, яке отримувала сама, певно, якось вдалося зарядити глядачів, які потім проголосували за мене, визнавши «Міс глядацьких симпатій» - а ця номінація чи не найголовніша!

Не знаю, за що журі теж віддало мені перше місце, проте радості моїй не було меж! Зараз щоранку прокидаюся, бачу свою корону – і відразу стає так тепло на душі, адже все це диво відбулося зі мною. Три тижні підготовки до конкурсу були дуже яскравими й цікавими. Я настільки звикла до перенасиченого графіку, коли не маєш і вільної хвилинки, що зараз відчуваю деяку порожнечу. Та й за дівчатами дуже сумую!

Як колись влучно сказала Агата Крісті: «Женщины никогда не ошибаются в высказывании друг о друге». І я не помилилися, бо наша фінальна 20-тка мені одразу дуже сподобалася. Ми всі здружилися, а наші посиденьки із піццею після виснажливих тренувань у спортивній залі – це взагалі щось незабутнє. З дівчатами було дуже весело! (сміється) І цього мені зараз дійсно не вистачає… Якщо ж повертатися до вашого запитання, то ніяких змін у моєму житті не відбулося. У таких ситуаціях завжди думаєш: от переможу – і все кардинально зміниться, розпочнеться нове життя. Проте у мене все залишилося, як було раніше. Ну, може трішки більше знайомих стало – от і все.

- З ким поїдете відпочивати на Лазурний берег, адже саме путівку до Франції ви отримали у подарунок від турагенції «Мер-ка-ба»?

- Я обожнюю подорожувати, адже на відпочинку маєш змогу більше пізнати і себе, і оточуючих. Я вже бувала у Польщі, Болгарії, Туреччині й саме мріяла відкрити для себе Європу, тому дуже зраділа, що такий чудовий приз отримала за перемогу. У подорож я хочу поїхати зі своїми батьками. Вони дуже привітні, енергійні й веселі люди, з якими я обожнюю відпочивати разом. Мені з ними дійсно дуже пощастило! Батьки підтримують усі мої починання і часто навіть самі підштовхують до цікавих вчинків. Зокрема, торік вперше взяти участь у конкурсі краси мене підговорила мама. Батьки завжди мені нагадують, що молодість – одна, і потрібно цей незабутній час провести якомога веселіше.

- А чим займаються твої батьки?

- У нас – лікарська династія. Батько – ЛОР-хірург, мати – УЗД-діагност, а я у майбутньому бачу себе хірургом або терапевтом – ще поки остаточно не визначилася із профілем. Про те, що буду медиком вирішила у класі дев’ятому. Я досить творча людина і раніше більше тяжіла до творчих професій, проте скоро зрозуміла, що хочу допомагати людям. Це приносить мені неабияке задоволення! Наприклад, вперше побувавши у дитячому будинку, я настільки була вражена спілкуванням з дітьми, що вирішила для себе, що тепер завжди їздитиму в інтернати. Не люблю зарікатися, проте все, що буде в моїх силах і можливостях, одразу зроблю, аби допомогти ближньому.

Вікторія Дмитренко з батьками

- На конкурсі «Королева Вінниці» кожна з учасниць готувала соціальний проект. Чому був присвячений твій?

- Проблемі безхатченків. На щастя, у нас досить багато людей переймаються долею покинутих дітей і безпритульних тварин, а от на доросле населення, що залишилося без даху над головою, мало хто звертає уваги. Ця проблема мене ще й цікавить, як лікаря, адже бомжі, які сидять з нами на одних лавках і їздять у одному громадському транспорті, не мають можливості лікувати чисельні хвороби, від яких страждають. Я пропонувала створити «бригади милосердя», де були б люди, які не тільки збирають одяг і їжу для безхатченків, а й – ліки. Хотілося б, аби у безпритульних людей теж була можливість отримувати медичну допомогу.

- В тебе досить активна громадянська позиція. Розкажи про свою участь у Спілці молодіжних організацій Вінниччини?

- У СМОГ я офіційно зареєструвалася восени. Відтоді моє життя стало надзвичайно цікавим! Саме тут я знайшла змогу самореалізовуватися. Ми влаштовуємо різні акції, які роблять життя молоді веселим і незабутнім, зокрема, нещодавно біля башти у сквері Козицького провели танцювальний флешмоб «Лабіринт кохання» до Дня всіх закоханих. Багато у нас є благодійних проектів, а також можливість перейняти досвід у телепроекті «КУЛ – корпорація успішних людей». У СМОГ особисто я отримую чималий досвід, як вести себе на публіці, і просто бути креативною людиною по життю. Такі громадські організації для молоді – це захопливий саморозвиток, який ще й до всього – безкоштовний.

- Чим ще захоплюєшся?

- Я люблю знаходити себе у всьому, тому намагаюся встигнути все: і навчатися якісно, і відпочивати цікаво, і громадською роботою зайнятися. Окрім цього завжди підіймають мені настрій танці. Я з дитинства займаюся бальними і сучасними танцями, тож танцюю завжди і всюди: і на вулиці, і в клубах, і коли весело, і коли сумно. Зараз я займаюся в університетській студії танцю «Натхнення», а своїми улюбленими напрямками вважаю пристрасні румбу і танго, де можна показати свої емоції без прикрас. Своїм хобі я б також назвала спілкування з цікавими людьми, а буквально недавно я відкрила для себе твістинг – техніку, завдяки якій з довгих повітряних кульок можна створювати дивовижні фігурки. Це дуже захоплива справа! Так приємно усвідомлювати, що теж можеш щось красиве робити своїми руками.

14 лютого 2014 рік. «Королева Вінниці 2014» під час акції «Лабіринт кохання»

- Де у Вінниці тебе можна найчастіше зустріти?

- Вдень, коли є час, мене можна зустріти у торгових центрах типу «Sky park» і «Мегамолл», бо, як кожна дівчина, я люблю шопінг-терапію. Вечорі із друзями люблю посидіти у затишних кав’ярнях у центрі міста, а у теплу пору року – у чудових вінницьких скверах. І все ж місце, де я проводжу найбільшу кількість часу, це, звісно, медуніверситет та університетська бібліотека. Читати я дуже люблю. Окрім спеціалізованої медичної літератури із задоволенням перечитую класику: зі школи люблю поезію Лесі України і Тараса Шевченка, влучні поеми Олександра Блока і, звісно, твори Антона Чехова, багато з яких, до речі, медичної тематики. З сучасних авторів мені подобається манера написання Пауло Коельо і американки Сьюзен Коллінз, чиї «Голодні ігри» я читала з неабияким захватом. Хоча сучасну культуру, як і більшість, я перш за все пізнаю з кіно. Просто шаленію від комедій і лише інколи дозволяю собі погрузнути у хмурих думках під час перегляду драми у стилі «Реквієм за мрією» чи «Чорний лебідь». Зі свіжих кінопрем’єр сподобався мені новий «Вій» - досить цікава екранізація, хоч і, в порівнянні з книгою, зовсім не страшна.

- Ти віриш у жіночу дружбу чи, як більшість красунь, страждаєш від заздрощів?

- У мене є друзі, перевірені роками. Зокрема, з однією подругою я дружу вже 13 років і нашими відносинами ми дуже дорожимо. Є в мене й багато «новеньких» друзів, з якими товаришую рік-два. Я - відкрита людина і майже зі всіма легко можу знайти спільну мову. А на заздрість, якщо вона й присутня, просто не звертаю увагу.

- Повертаючись до теми конкурсів краси, згадай, коли вперше відчула себе красунею?

- Для мене краса – це не стільки зовнішність, скільки духовне наповнення людини. Коли у років 15 я активно почала читати, цікавитися культурою, зрозуміла, що всередині я не пуста, а відповідно – і зовні не гірша. Хоча, звісно, як єдина донечка у родині для батьків я завжди була найкрасивішою принцесою.

- Торік на конкурсі «Міс Вінниця 2013» ти стала віце-міс. «Міс Вінниця» і «Королева Вінниці» деякі сприймають, як конкурси-конкуренти. Можеш порівняти їх?

- Насправді ці конкурси дуже різні. На «Міс Вінниця» першочергова зовнішність і вміння робити шоу, поводити себе на сцені. А от у «Королеві Вінниця» більше уваги приділяється інтелекту і внутрішньому розвиткові конкурсанток. Особисто я щаслива, що обидва ці конкурси були у моєму житті, бо на них я отримала неоціненний досвід. Зокрема, у мене немає страху виступу перед великою аудиторією, що мене дуже виручає у навчанні, коли треба робити чисельні доклади.

- Як доглядаєш за своєю красою?

- Особливих секретів не маю. Залюбки займаюся улюбленими танцями, які розвивають пластику, грацію і жіночність, і спортом, який допомагає підтримувати тіло у тонусі. Особливо люблю кардіонавантаження: біг, заняття на велотренажерах, різні розтягнення. Із косметичних засобів найбільше цікавлюся доглядом за волоссям. Я обожнюю своє волосся і завжди з ним експериментую - була у свій час навіть світленькою. А після фарбування найкраще відновлюють волосся маски, тому на них треба знатися кожній дівчині. І, звісно, варто знати основи правильного харчування. Їх мене навчила мама. Тому я ніколи не дозволяю собі забагато солодкого, раз на тиждень влаштовую розвантажувальний день і взагалі віддаю перевагу дієтичним супчикам і сполученню білкової їжі із салатами.

- Яка твоя найбільша мрія?

- Найбільше я хочу у майбутньому навчитися поєднувати сім’ю і кар’єру. Я мрію брати натхнення у родині і з цим відчуттям приходити на улюблену роботу. Поки що я не пізнала, що таке справжнє кохання, проте мрію закохатися. Дуже хочу відчути це величне почуття, але не так, щоб дах зірвало, а - щоб воно прийшло з часом.

- Які хлопці тобі подобаються?

- Приємно, коли зовні хлопець – підтягнутий, проте це все насправді дріб’язок, який дуже скоро відходить на другий план. Головна важлива якість для мене – щоб з хлопцем можна було поговорити, а ще краще – помовчати. Коли тобі з людиною настільки комфортно, що не говориш аби що, лишень не мовчати, це дійсно справжні почуття.