1 черв. 2012 11:19

Вода забирає негатив, а теплі камінці додають сили й позитиву. Так про свої пороги і надзвичайно мальовничу природу говорять жителі села Печера.
Камінні пороги утворюють справжні купелі, а вода дає бурхливі лікувальні потоки. Печера – одне з найдавніших сіл Вінниччини, саме тут були перші трипільські та черняхівські поселення. Ця земля й досі не перестає дивувати.
«Там була виявлена величезна яма циліндрична, до якої вели 4 сходинки, і ще, як сказали археологи, там був купол. Скоріш за все, там було святилище, і одночасно колодязь, тобто там було джерело води», - розповідає завідувач сектору археології Вінницького обласного краєзнавчого музею Марина Потупчик.
Печера – ніби історичний атлас. У різних куточках села своя епоха. Десь збереглися стародавні вали, десь статуї та незвичні будівлі.
Усипальниця родини Потоцьких – архітектурна перлина села Печера. Мавзолей створив відомий зодчий – фантазер Городецький. Навіть проектуючи усипальницю, він лишився вірним власній манері і поєднав тут різностильові деталі та матеріали.
Цей мавзолей найбільше оповитий таємницями, як і його автор. Поєднана з костелом усипальниця – улюблене місце краєзнавців і туристів.
«Всі говорять, що вона побудована з каменю, але там в деяких місцях трішки є каміння, а от усе побудовано за принципом самого Городецького із залізобетонну, а розфарбована художниками скульпторами», - розповідає турист-краєзнавець Микола Денисенко.
Стара дерев’яна церква, якій уже 250 років, ще одна архітектурна гордість села. Її спорудили без жодного цвяха. На противагу їй, хоч і зруйнований, але величний млин. Його будували німецькі майстри на замовлення графа Костянтина Потоцького у 19-му столітті. Стіни мурували із добротного каміння та цегли, оздоблюючи металевим декором.
«Ця будівля зруйнована і не доглядається, але так капітально збудована, як кажуть, все боїться часу, а час боїться пірамід, ну цей млин стоїть всупереч всім вітрам, і дощам, і негодам», - розповідає сільський голова с. Печера Вадим Остапчук.
Аби вповні насолодитися сонцем, водою, бурхливими порогами та архітектурою Печери, одного дня замало. Будівлі, скульптури і навіть старовинні сходи свої секрети віддають поступово. Доїхати до селища досить легко, від обласного центру постійно вирушають екскурсійні автобуси. А екстремали беруть байдарки та долають величезні пороги.