Ікони з бісеру чекають вінничан у краєзнавчому музеї

 До кінця серпня у малій виставковій залі музею триває виставка «Барвисті шати православних святинь» майстрині Любові Бурлаки.

 

- Кожну роботу тут хочеться дуже довго роздивлятися! Навіть не уявляю, скільки часу і терпіння потрібно, аби кожна бісеринка опинилася на своєму місці, - дивується майстерністю авторки відвідувачка Анастасія Ковбасюк. - І хоч музей - це не церква, зараз у краєзнавчому панує особлива атмосфера. Лики святих з вишитих картин ніби підказують нам шляхи до збереження своєї душі у ці важкі часи…

Вишивка для авторки виставки - Любові Бурлаки - улюблене хобі. Жінка у рідному селі Демівка Чечельницького району працює бібліотекарем, а як тільки випадає вільна хвилинка, одразу береться вишивати. Свою любов до Бога і шану до православних святих майстриня уже багато років передає у іконах, які, як тільки закінчує вишивати, одразу освячує у церкві.

 

Любов Бурлака на виставці виробів народних умільців в с. Демівка Чечельницького району

 

На новій виставці вишивальниці, яку з нагоди Хрещення Київської Русі відкрили у краєзнавчому музеї, вінничан чекає 33 вражаючі ікони та релігійні картини. Святі Ольга і Володимир, великомучениця Варвара, Блаженна Матрона, Софія, Віра, Надія і Любов, мучениця Наталя, послідовниця Христа Марія Магдалина - експозиція об’єднала чисельних святих, проте головне місце, звісно ж, відведено Ісусу Христу і Богородиці. У релігійних картинах відтворено «Тайну вечерю», «Воскресіння» та багато інших біблійних сюжетів. А з описів, які коментують роботи, можна дізнатися цікаві історії ікон, більшість із яких були чудотворними.

- Могутня сила і неймовірна краса православних ікон завжди заворожували навіть представників інших релігій. І, звісно, з особливим, переповненим почуттями, серцем, ікони споглядає кожна православна людина, - зізнається вінничанка Галина Микитенко. - Особисто мені достатньо хоч хвилину подивитися на ікону - і вже на душі легше, ніби розум проясняється.

До речі, один з експонатів - ікону Святого Миколая - зараз виставлено на продаж. Усі виручені кошти майстриня вирішила передати учасникам АТО.

 

Укладачі ж виставки рекомендують окрему увагу приділити древності мистецтву виготовлення виробів з бісеру.

- Це один із самих загадкових, найцікавіших видів народної творчості, який має свою багатовікову історію й особливості розвитку, - значиться у офіційному прес-релізі виставки. - Є версія, що батьківщиною бісеру був Давній Єгипет, що доводять археологічні розкопки (IV ст. до н.е.). Назва його походить від арабського слова "бусра, бусер" - штучні перли. Прозоре скло різних кольорів почали варити трохи пізніше, з І ст. до н.е. На території нашої держави бісер був відомий вже у VI-III ст. до н.е., про що свідчать прикраси з скляного намиста, бісеру, стеклярусу знайдені у похованнях тих часів. Всі народи, які тут проживали: скіфи, сармати, давні слов’яни були знайомі з оздобленням бісером одягу, взуття та предметів побуту. За часів Київської Русі жінки та діти носили намисто, браслети різного кольору, причому ці вироби виготовлялися саме у місцевих майстернях. Татаро-монгольська навала надовго перервала розвиток скловиробництва на Русі. Лише у XV ст. рукодільниці почали використовувати венеціанський бісер для декорування предметів культового призначення, продовжуючи давню традицію - до нас дійшли свідчення й вироби бісерного мистецтва вже перших часів прийняття християнства. У наш час вишивка бісером стає все більш поширеним захопленням. Сучасні майстрині користуються взірцями, друкованими на тканині, проте кожна вкладає свої особисті майстерність, старанність, смак, любов до Бога та до тих людей, яким вони призначені.

Нагадуємо, виставка «Барвисті шати православних святинь» Любові Бурлаки у малій виставковій залі Вінницького обласного краєзнавчого музею (вул. Соборна, 19) відкрита до 31 серпня з 10.00 до 18.00. Вихідний - понеділок.

 

Ікона Господь Вседержитель

 

Ікона Богородиця «Нев’янучий цвіт» - це один із шанованих образів Богоматері. Його створення відносять до XVII ст. на Афоні. Літературною основою образу є тексти візантійських акафістів, в яких Діва Марія (а рівно і Христос) порівнюється з нев’янучими і запашними квітами. На Русь ікона потрапила через паломників у XVII-XVIIIст.

 

 

 

 

 

 

  

Ікона "Розпяття".

 

Релігійна картина "Св. Анна і Марія"

 

Релігійна картина "Тайна вечеря"

 

 

Релігійна картина "Воскресіння"

 

 

 

 

Ікона Богородиця Остробрамська

 

Ікона Іверська Богородиця. Первісну ікону Божої Матері, що іменується "Іверською", переказ приписує святому апостолу і євангелісту Луці. З кінця Х ст. образ перебуває на Афонській горі в Іверському монастирі, що дав ім’я чудотворному образу.

 

Свята Блаженна Матрона

 

Ікона Новозавітна трійця

 

Релігійна картина "Поклоніння пастухів"

 

Ікона св. Ольга

 

Ікона св. Володимир

 

Ікона Вознесіння

 

Ікона Ісус в терновому вінці

 

Ікона Різдво Христове

 

 

Ікона Св. Варвара

 

Ікона Марія Магдалина

 

Ікона Св. Наталя

 

Релігійна картина "Христос спішить на допомогу"

 

Релігійна картина "Свята родина"

 

Релігійна картина "Діва Марія з Ісусом і ангелами в яблуневім саду"

 

Ікона Св. Софія, Віра, Надія, Любов

 

Релігійна картина Св. Анна Пророчиця

Валентина Кирильчук, ВИННИЦА.info