Головний хірург ЗСУ з Вінниці Костянтин Гуменюк розповів, як рятують пацієнтів з бойовою травмою

Незважаючи на свята, військові лікарі щодня рятують життя наших військових.

Вінничанин Костянтин Гуменюк – головний хірург Командування Медичних сил ЗСУ, полковник медичної служби. Минулого року Указом Президента йому присуджено премію імені Бориса Патона за роботу «Організація екстреної медичної допомоги та лікування гострої крововтрати в умовах бойових дій та клінічній практиці». Лікар розповів, як ї рятують військових з різними ступеням бойових травм.

Про це пише Командування Медичних сил ЗСУ.

«У випадку із зовнішньою кровотечею ніби трохи легше – її видно. Накладається турнікет і кровотеча зупиняється. Набагато складніше з внутрішньою – будь то поранення грудної клітини або черевної порожнини. У цьому випадку, коли кров наповнює черевну порожнину, дуже важливо якомога швидше доставити пораненого до передової хірургічної групи, лікарсько-сестринської бригади або мобільного шпиталю. Тоді більше шансів врятувати пораненого та зберегти йому здоров’я», – каже Гуменюк.

Будь-яке поранення грудної клітини, живота, ділянки тазу потребує негайної евакуації.

«З початку російсько-української війни з 2014 року ми намагалися добитися тієї «золотої години», яка давала добрий шанс важкопораненому на життя і ми її все-таки добилися завдяки удосконаленню системи евакуації. Так, запеклі бої на передовій, обстріли ворогом «швидких» та машин евакуації значно ускладнюють завдання. Але всіх тих, кого доставлено до хірурга в короткі терміни з внутрішньою кровотечею, вдавалося врятувати», – додає хірург.

Надважливим завданням було сформувати банк крові, який би забезпечував наші передові хірургічні групи. І тепер в різних точках на напрямках бойових дій є кров всіх груп. Навіть у важкі дні оборонних боїв на Донбасі, кров доставляється в будь-яку годину доби туди, де оперують поранених.

«Під час надання допомоги пораненому з кровотечею дуже важливим є доступ до центральних вен. Для встановлення крапельниці достатнім може бути доступ до ліктьової вени. Під час поранень за допомогою портативного апарата УЗД-контролю шукають великі кровоносні судини – підключична артерія, яремна вена. Яремна вена розташовується праворуч на шиї, слабо прикрита підшкірним м’язом і є зручним місцем для проведення катетеризації для подальшого здійснення протишокових заходів.

Анестезіологи вже чітко знають, якщо є масивна крововтрата, пацієнт обов’язково одразу інтубується, виконується штучна вентиляція легень. А головне завдання анестезіолога в цей момент – відновлення об’єму циркулюючої крові», – розповідає хірург.

За допомогою шокового індексу Альговера – відношення частоти пульсу до рівня систолічного артеріального тиску. До того ж швидко виконується загальний аналіз крові, за яким видно рівень гемоглобіну, а відтак і важкість крововтрати.

«Ми вперше в Україні запровадили систему REBOA – реанімаційну ендоваскулярну балонну оклюзію аорти, яку застосовують для зупинки внутрішньочеревної кровотечі у разі поранення. Нещодавно відбувся з’їзд судинних хірургів, де я доповідав про цю методику, і чимало лікарів про неї дізнались вперше».

Сьогодні лікарі мають спеціальні набори, до яких входить пункційна голка, інтродьюсер, провідник високої жорсткості та балонний катетер. Як це працює – розповідає хірург.

Виконується пункція стегнової артерії, вводиться катетер в аорту, роздувається балон, і у такий спосіб кров в аорті не поступає до ушкодженої ділянки. А у лікаря є 30-40 хвилин для того, щоб провести протишокові заходи, поставити доступ до центральної артерії або вени, виконати, якщо потрібно, масаж серця та відновити об’єм циркулюючої крові. Хірург разом з операційною сестрою тим часом готуються до оперативного втручання.

Далі поранений подається в операційну, хірург робить лапаротомію і бачить пошкодження стегнової або здухвинної артерії. Завдяки роздутому балончику кров відсутня і на сухій артерії виконується зшивання пошкодженої ділянки. Потім балончик здувається і лікар контролює проходження крові артерією.

Застосовуючи такий метод, потрібно дотримуватись часових термінів, аби не виникла ішемія органів.

«За результатами проведених досліджень досягнуто зниження частоти летальних випадків при бойовій травмі у 2,8 раза, у клінічній практиці – 2,2 раза та розвитку післяопераційних ускладнень – до 50 відсотків.

Хотів би ще раз наголосити, що для нас, військових медиків, запорукою успіху в рятуванні пораненого з гострою кровотечею є швидка евакуація та злагоджені дії всіх, хто входить до хірургічної бригади», – додав Костянтин Гуменюк.

Новини в зручному форматі в нашому Telegram-каналі – https://t.me/vinnitsa_info

Вінниця.info