Гройсман урочисто вручив «Почесного громадянина міста» дружині Ваховського та онуку Ткаченко

5 вересня у Вінницькій міській раді відбулося вручення відзнаки «Почесний громадянин міста» вдові Володимира Ваховського Світлані та онуку Зої Ткаченко Ігорю медалі «За честь та мужність».

Про це повідомляє департамент у справах ЗМІ та зв’язків з громадськістю Вінницької міської ради.

Напередодні відзначення Дня міста на засідання виконкому міської ради запросили близьких водія тролейбуса Зої Ткаченко, яка трагічно загинула 36 років тому, та екс-міського голови Володимира Ваховського, який помер після важкої хвороби у цьому році.

«Це є одночасно і радісний і сумний момент, адже обидві відзнаки даються посмертно, але відзначення є нашою повагою та шаною достойних людей, які багато зробили для Вінниці і вінничан», - зазначив міський голова Володимир Гройсман.

Два тижні тому депутати міської ради підтримали рекомендацію комісії по розгляду матеріалів про присвоєння звання «Почесний громадянин міста» посмертно Володимиру Ваховському. Він став 32 людиною, яка отримала цю почесну відзнаку.

Отримати нагороду чоловіка та батька сьогодні прийшли його вдова Світлана та донька Ольга. «На мою думку, ця відзнака є заслуженою, і Володимиру Костянтиновичу було б приємно, - каже Світлана Ваховська. – Він все своє життя присвятив цьому місту, був справжнім зодчим і все життя будував». У Вінниці Володимир Ваховський збудував кіноконцертну залу «Райдуга», займався реконструкцією Вежі, розбудовував мікрорайон Вишенька. Свою трудову діяльність він починав у 1959 році. Пройшов шлях від звичайного слюсаря до керуючого будівельним трестом („Вінницяжитлобуд”, „Облбудтрест”). В 1987-1994 роках він очолював Вінницький державний проектний інститут. В середині 90-х Володимир Костянтинович був заступником голови Вінницької ОДА. У 2000-му – був обраний міським головою. Це був один з найскладніших років для міста – Вінниця пережила страшне обледеніння, коли дощ, підхоплений морозом, перетворився на суцільну кригу. Володимир Ваховський був міським головою два роки. При ньому було відновлено будівництво школи у Пирогово, відкрито кілька фельдшерсько-акушерських пунктів у найвіддаленіших куточках міста, почата забудова мікрорайону «Поділля» і ремонт центрального мосту. Реприватизовано сім аптек, три з яких повернулись у власність міста, а чотири — у власність області. З 2003 року Володимир Костянтинович працював керівником Вінницької обласної служби Укрінвестекспертизи. Володимир Ваховський – Заслужений будівельник України. Нагороджений орденами „За заслуги” ІІІ ступеня, „Святий князь Володимир” IV ступеня; медалями та Почесною грамотою Кабінету Міністрів України. У лютому 2013-го через важку хворобу він пішов з життя.

Володимир Гройсман підтримав також клопотання комісії про посмертне присвоєння відзнаки міського голови «За честь та мужність» Зої Ткаченко, водію тролейбуса, яка трагічно загинула під час виконання службових обов’язків. 17 січня 1977 вона керувала тролейбусом на маршруті «Підшипниковий завод - Інструментального завод». Дорога була дуже слизькою. Тролейбус занесло на обмерзлій дорозі і викинуло на вантажівку, яка рухалася назустріч. Через зіткнення бензобак вантажівки був пошкоджений і почалася пожежа. Полум'я вмить охопило кабіну водія тролейбуса. Але Зоя Ткаченко зуміла дотягнутись до тумблера і відчинити двері вагону. Ціною власного життя вона врятувала життя усіх пасажирів, а сама згоріла живцем. Їй було всього 33 роки. Іменем Зої Ткаченко названа одна з тролейбусних зупинок Вінниці. «Наша сім’я була дуже приємно вражена тим, що бабуся отримала відзнаку, - каже Ігор Ткаченко. - Нам було достатньо того, що ті люди, які вижили під час аварії, все ще пам’ятають її і щороку навідуються на її могилу». Онук Зої Ткаченко подякував також підприємству Трамвайно-тролейбусне управління, яке протягом багатьох років підтримує її родину.

ВИННИЦА.info