«Головний націоналіст» Вінниччини Фурман знайшов заробіток у «Росії»

Відкриття у Вінниці Центру для біженців, з роботою якого 25 вересня знайомився голова Представництва Європейського Союзу в Україні Ян Томбінський, викликало чимало запитань щодо приміщення цього закладу. Адже донедавна тут розташовувався ресторан «Підкова», який пов’язують з головою вінницької обласної організації партії «Всеукраїнське об’єднання «Свобода» Олексієм Фурманом (фактично ним керує його теща).

Ми вирішили з’ясувати, куди ж подівся цей заклад громадського харчування «головного націоналіста» Вінниччини і несподівано знайшли його неподалік від місця колишнього розташування – в холі колись наймоднішого (за часів Радянського Союзу) кінотеатру Вінниці «Росія», що на вулиці Соборній навпроти Свято-Преображенського кафедрального Собору.

Тож тепер, як кажуть у народі, «Росія» допомагає соратнику Тягнибока заробляти гроші.

Взагалі, те, що зараз залишилося від «Росії» складно назвати кінотеатром. Хто пам’ятає з дитинства свої враження з відвідування цього закладу перш за все пригадує великий акваріум у фойє, з величезними скаляріями і компресором у вигляді водолаза. Зараз, цю красиву колись будівлю, займає ресторан і якась неформальна церква.

Один із символів нашого міста - кінотеатр «Росія» збудували ще в кінці 60-х років минулого сторіччя. В той час він уособлював сучасне місто. Це був архітектурний прорив. Робили його з розмахом, багато скла, величезні сходи, великий екран і найбільша у Вінниці глядацька зала на 1200 місць. Заходили по сходах, через центральне фойє, а вихід був через бічні сходи. У приміщенні, на першому поверсі, працював буфет.

На той час кінотеатр був одним з найпопулярніших в місті, квитки на сеанси, особливо вечірні, розкуповувалися за кілька днів. Вважалось, що якщо хлопець не запросив дівчину у кіно – стосунки приречені, адже тут була особлива атмосфера. Складний фасад відбивав світло ліхтарів. Кипариси створювали романтичну, спокійну обстановку. Напевно, не багато хто знає про те, що кінотеатр "Росія" був не просто кінотеатром, а широкоформатним кінотеатром.

Кінотеатр «Росія» був оснащений за останнім словом техніки тих років. Апаратний компекс включав п'ять двоформатних кінопроекторів КП-30В, розрахованих на роботу з 35 і 70 мм кіноплівками, і шестиканальний підсилювачів з мікшерський пультом. У штаті кінотеатру спочатку передбачалася посада звукооператора, він розташовувався в крайній правій частині апаратної за мікшерський пультом, слухове вікно якого виходило в зал для глядачів.

Після розвалу СРСР і подальшого економічної кризи різко скоротилося вітчизняне фільмовиробництво, більшу частину екранного часу стали займати закордонні картини. Одночасно з розвитком місцевого телебачення (33-й та 40-й канали), яке мало не щовечора демонструвало по ефіру як старі фільми, так і новинки, популярність кінотеатрів стала різко знижуватися. Бували дні, коли на сеанс ніхто не приходив, але найчастіше глядачів було не більше 10, при місткості залу 1200 місць. Найчастіше кінотеатри працювали у збиток, але якось підтримувалися ще державою, як вид мистецтва.

В 1995 році стереокіно припинило своє існування. Приміщення почали використовувати приватні фірми. Замість фільмів – дискотеки, замість скла – цегла. Все поросло травою, сміття теж вистачає. А ті хто орендують тут офіси особливо ремонтом не допомагають.

Зараз, вже котрий рік поспіль, вінницька міська рада судиться з одним із банків за поновлення права власності на кінотеатр «Росія».

ВИННИЦА.info