Геннадій Ткачук: «Вінничани сприймають «УДАР» як нове незаплямоване покоління в політиці»

На часі черговий іспит українського суспільства парламентськими виборами. І це на тлі кризових явищ в економіці, згортанні демократії в Україні та абсолютної готовності влади до фальсифікацій заради того, щоб втриматися на «насидженому» місці щонайближчі п’ять років. Натомість існує ще одна проблема: назріває недовіра суспільства до провідних парламентських опозиційних сил, які вже показали неузгодженість своїх дій під час голосування за новий Закон про вибори. Тому своє вагоме слово має сказати позапарламентська опозиція. Кому ж довірять свої сподівання вінничани? Про це розмова з головою Вінницької регіональної організації «УДАР» Геннадієм Ткачуком.

- Віталій Кличко вважає, що очолювана ним партія «УДАР» може стати «третьою, а то й другою за потужністю партією в країні». Чи мають місце таким прогнозам реальні підстави?

- Віталій Кличко зазначив, що партія розвивається, рейтинг довіри росте. Сьогодні ми бачимо добру динаміку росту, і вона значно краща, ніж в інших політичних сил. Реєструвалися рік тому, починали з нуля, а сьогодні вже, згідно із соціологічними опитуваннями, «УДАР» має на теренах області від 6 до 9%. Ми будемо робити усе можливе, щоб стати другою або третьою за впливом політичною силою. Звісно, за умови якщо ми чітко і зрозуміло донесемо до виборців наші ідеї. Ні для кого не секрет, що Схід і Захід стомилися від популізму та брехні, при владі були і ті, і інші, кому віддавали свої електоральні симпатії українці. Велика кількість населення вимагає нових облич в політиці, незаангажованих, за якими немає шлейфу змов. Зараз ми бачимо, що при владі знаходиться кілька кланів, які проплачують створення сателітів, і ті ідуть у політику нібито під новими брендами, натомість ми бачимо ті ж самі обличчя.

- Чи є програма дій у партії «УДАР»?

- Звісно є. Її ми писали щонайменше чотири місяці, долучили фахівців з різних галузей. Це, мабуть, перша політична сила, яка задіяла в обговорення програми голів партійних організацій і дослухалася до їхніх пропозицій. Всеукраїнський лідер партії Віталій Кличко заявив чітко: він не хоче писати програму, яку ніхто не читатиме і не виконуватиме. Вона має відбутися на глибоке переконання партійців. За зразок ми брали програму ХДС Німеччини. Ми не робили кальки, оскільки у нашої країни свої ментальні особливості, свій шлях економічно-соціального розвитку, але оскільки ми прагнемо у Європу, то й формувати суспільство маємо на європейських засадах. Зокрема це забезпечення індивідуальних свобод, заохочення громадянської активності та створення додаткових важелів впливу на владу; впровадження адресності як основного принципу призначення соціальної допомоги; страхова медицина; рівний доступ до безкоштовної освіти; дієздатність армії шляхом створення контрактної і т.ін. Для розвитку підприємництва нашій країні необхідно перейти до ефективної та необтяжливої регуляторної політики – провести повну інвентаризацію всіх існуючих дозволів та ліцензій. Я як підприємець вважаю, що підприємці повинні виступати в країні як середній клас, якого зараз, на жаль, просто не існує. Ми на податковому майдані виступили спільно з підприємцями проти Податкового кодексу. Він схожий на айсберг, який тільки-но показує свою верхівку. Окрім так званої «спрощеної» системи оподаткування, там є безліч норм, які намагаються замовчувати. Зокрема, з-поміж інших є норма щодо вилучення документів у підприємців силовими структурами. Цей Кодекс направлений на знищення середнього класу, яким опікується партія «УДАР».  

«Гаряче» обговорення мала тема двомовності в Україні, за яку ратували представники східних регіонів. Проте ми їх переконали, що державна мова має бути єдина – українська, при тому, що всім іншим мовам гарантується вільне використання.

Я можу ще багато говорити про нашу програму, але разом з тим наголошую на головній тезі: ми пропонуємо запровадити якісно новий тип відносин між державою та громадянином. Ці відносини повинні базуватися на визнанні самодостатності та незалежності громадянина, а не на домінуванні чи примусі з боку держави.

- Так в чому ж унікальність партійних засад партії «УДАР»? Ми багато вже чули і бачили щось подібне...

- В Україні провідні партії лідерського типу – Ющенко, який нацарював і пішов; Тимошенко, яка у важкому становищі і команда її «сиплеться». Діючий президент як лідер обіцяв, що ВВП на душу населення зашкалюватиме, а він почувши кожного покращить життя вже сьогодні. Цим людям Українці довіряли і  що…? Потрібен певний лідер, який проголосить чіткий план дій, не змовляючись ні з владою, ні з «плюшевою» опозицією.  Люди хочуть бачити послідовного лідера нації, який би об’єднав їх навколо цінностей та ідей – культура, освіта, медицина, безпека, добробут кожного громадянина. Статистика свідчить: більше 60% громадян бажають бачити нові обличчя у владі. І, до того ж наша політична сила послідовна у своїх діях.

- Чи доріс до цього «УДАР»?

- Не «УДАР» доріс, а люди втомилися і вимагають нових облич. Не переходу з однієї партії до іншої, не трансформації однієї політичної сили в іншу, яка, знову ж таки, сидить в парламенті. Люди повинні усвідомити, що голосувати за продуктові набори (гречку, цукор), щоденники, освітлення, будівництво дитячих майданчиків, ремонт парадних  перед виборами – це заздалегідь продавати своє майбутнє. Завтра це закінчиться тим, чим закінчилось для киян правління Черновецького.  

- Ваш лідер заявляє, що «УДАР» – партія якісного, а не кількісного складу: «краще 300 спартанців, ніж велике недієздатне військо». А як же щодо представництва у дільничних виборчих комісіях?

- Якщо ми підемо нарощувати, приймати в партію людей, що не поділяють наших принципів, мають особисті плани кар’єрного росту; будемо заманювати людей пільгами, то ми перетворимося на ту політичну силу, лідер якої сьогодні сидить у в’язниці. Мене дивує: лише тільки у Вінницькій області нараховувалось більше 20 тисяч членів партії «Батьківщина», а під Адміністративним судом стоїть не більше 200 прихильників. Якщо б з Вінницької області поїхав кожен п’ятий, і кожен п’ятий з усіх регіонів України, то це було б більше ста тисяч людей, по суті це новий майдан.  Ви подивіться на Росію, де влада надала дозвіл опозиції на проведення багатотисячного мітингу. Якщо люди заявлять про свої свободи, то ними не будуть помикати. Свого часу на Помаранчевий майдан вийшов середній клас за свої свободи. Що б не казали про міліцію та військових, але ж їхні батьки також, як і наші, отримують жалюгідну зарплатню та пенсії; у них є дружини, які не отримують допомоги на дітей. Має бути лідер, якому повірять, в противному разі суспільство допускатиме тиск на себе.

- Нещодавно відбулася конференція КУН Вінниччини, і Ви особисто були на ній присутній як запрошений. Ви підтримуєте зв’язки з демократичними політичними силами, які представляють вінницький політикум вже багато років. Скажіть, будь ласка, ви сьогодні готові до об’єднання опозиційних сил Вінниччини?

- Якщо вся опозиція домовиться і не буде зраджувати своїм же прийнятим рішенням, не бігати на консультації до адміністрації президента і домовлятись, то звісно, і наша політична партія «УДАР» буде об’єднуватись з опозиційними силами. Проте оскільки допоки мова про об’єднуючі резолюції не йде, дозволю собі приватну думку. Сьогодні так звана опозиція бореться лише за своє подальше перебування у владі. Це мова йде про саме ту опозицію, яка проголосувала за Закон про вибори. Приклад: Всеукраїнський Комітет опору диктатурі прийняв рішення, що голосування по Закону не буде. Учасники КОДу ще вчора пропонували бойкотувати вибори, а сьогодні говорять про найдемократичніший виборчий закон, до речі, всупереч думці Юлії Тимошенко як одного з лідерів парламентської опозиції. По-перше, так звані парламентські опозиціонери ошукали виборців, тому що з їх боку були обіцяні пропорційні списки. По-друге – змовились з владою і підняли прохідний бар’єр до 5%. По-третє, надали можливість президенту України в перспективі після виборів 2012 року мати більшість у Верховній Раді за рахунок «мажоритарщиків» або так званих самовисуванців. А це означає, що у Президента за наявності більшості голосів є можливість змінити Конституцію України. Як бачите, для демократичних засад в Україні картина невтішна. Проте сталося те, що сталося.

Стосовно об’єднання справжніх патріотичних опозиційних сил: безумовно, треба єднатися, але я не дуже вірю в таке об’єднання з тими опозиціонерами, які змінюють свою думку, як вітер в полі. Кожна партія на вибори буде іти окремим списком. Тут постає питання: як кандидат буде агітуватиме за свою політичну силу в об’єднаній опозиції? Ми ще багато цікавого почуємо, коли дізнаємося, як ділитимуться округа.

- Тобто ваша політична сила не боїться 5% прохідного бар’єру?

- Це стимулює нас сконцентрувати ресурси, ретельно підготуватися до виборів, задіяти міжнародних спостерігачів. Люди втомилися як від знущань влади і на Донбасі, і на Закарпатті, і взагалі по всій Україні так і від гасел опозиційної риторики за якими немає справ. Наша політична сила має стати об’єднуючою для людей, і тоді ми разом подолаємо антинародний режим та здобудемо перемогу для кожного Українця.

Олександр Новохатський, для ВИННИЦА.info