Газета \"Місто\": Валерій Коровій про ознаки другої хвилі фінансової кризи, чим ситуація зараз відрізняється від 2008 року і чого не слід робити вінничанам

Світові експерти лякають другою хвилею фінансової кризи. Більше того, її перші ознаки вже почали проявлятися. Як вона проявиться в Україні? І до чого людям слід бути готовими? Валерій Коровій, колишній перший заступник губернатора і нинішній заступник Вінницького міського голови, відомий економіст, поділився із газетою "Місто" своїм баченням щодо майбутнього витка кризи.

- Валерію Вікторовичу, чи відчувається у нас та сама друга хвиля економічної кризи, про яку так багато говорять?

- Якщо ми говоримо про хвилю, то ситуація, яка спостерігається на сьогоднішній день в Європі, почала віддзеркалюватись в Україні. І це справді має певні ознаки зародження другої хвилі кризи. Що таке фінансова криза? Стрімко зростає неспроможність позичальників забезпечувати виконання своїх поточних зобов\'язань, зростає вартість гривні на міжбанківському ринку, виникають збої у своєчасності перерахунків коштів, у т.ч. по лінії Держказначейства. Для простої, пересічної людини ознаки фінансової кризи поєднуються з тим, що починають поступово зростати ціни, зменшуються доходи, розпочинаються розмови про можливі звільнення з роботи. Виникають якісь незрозумілі процеси навколо обмінних пунктів, як то копії паспортів, починає зростати курс валюти. У бізнесі починають падати обсяги проданої продукції, зростає вартість банківських кредитів, зменшується рівень ділової активності, зростає кредиторська заборгованість. Підприємства вимушені звільняти людей, або переводити в режим неповної зайнятості.

- Чим відрізняється друга хвиля кризи від першої, що була у 2008 році?

- У 2008 році першопричиною світової фінансової кризи фактично було здуття фінансового бурдюка внаслідок розвалу ринку іпотеки. Тоді протягом 1-2 місяців фондові індекси Доун-Джонса, європейські фондові індекси за два місяці впали в два рази, ціна на метал впала в три рази, ціна на нафту - більш ніж в два рази. Для таких країн, як Україна, це мало дуже негативні наслідки. На тлі різкого скорочення валютної виручки від металургії стрімко зріс попит на валюту внаслідок того, що іноземні інвестори прагнули скинути гривневі активи і конвертувати їх в одну із резервних валют. Виник величезний попит на валютному ринку. Був період, коли гривня упала з 4,50 грн. майже до 10 грн., потім плавно опустилась до 8. Як наслідок у першу чергу постраждали люди. Те, що відбувається зараз, має дещо інші ознаки, але я погоджуюсь з тими експертами, які стверджують, що це в певній мірі є продовженням першої хвилі кризи.

- А що ж відбувається зараз?

- У 2008 році, коли упали фінансові ринки, США і ЄС вдалися до масової емісії національної валюти. Наприклад, Федеральна резервна система друкує додаткові долари, позичає їх уряду США, а той передає їм казначейські зобов\'язання. Аналогічна ситуація була і в Європі, коли уряди прагнули за рахунок монетарних факторів не допустити обвалу економіки. За таких умов бюджети як США, так і Європи були переобтяжені зобов\'язаннями у вигляді боргових цінних паперів. Через два роки стало зрозуміло, що борги потрібно віддавати. Якщо ми говоримо про такі країни, як Німеччина, Велика Британія, Франція, то ситуація тут більш-менш благополучна. А, наприклад, у Греції, яка має зараз виплатити по короткострокових боргових зобов\'язаннях майже 300 млрд. євро, грошей просто не було. Тобто мовою фінансистів це ознака технічного дефолту. Це обумовлює нервозну поведінку інвесторів на фондових ринках Європи і їх прагнення переведення своїх активів в інші резервні валюти або інші ліквідні резерви.

- Яким чином загальноєвропейська ситуація відіб\'ється на Україні?

- Україна є активним позичальником на світових ринках через механізм розміщення своїх єврооблігацій. Неприємним дзвіночком стало те, що наприкінці вересня український Уряд не зміг розмістити чергову партію своїх європейських облігацій, і дуже гостро постало питання погашення тих облігацій, термін яких спливає, в т.ч. реструктуризованих ОВДП.

- Якраз наприкінці вересня було багато розмов про технічний дефолт в Україні...

- Це активно дискутувалось у ЗМІ. Якщо говорити відверто, з 25 вересня по 3 жовтня цього року Державне казначейство України фактично не проплачувало платіжні документи державних установ, і в певній мірі це було ознакою неспроможності здійснити платежі казначейством, тобто технічного дефолту.

- Яким чином викрутились?

- Наскільки я зрозумів логіку розвитку подій (оскільки ця інформація закрита), Уряд пішов на те, що закумулював фінансовий ресурс і направив на виплату своїх зобов\'язань, але в цій ситуації, безперечно, постраждали бюджетні установи. Зараз ситуація знову вирівнялась, але чи надовго? Особливо якщо врахувати, що більшість бюджетних зобов\'язань припадає на четвертий квартал. Думаю, що без відновлення переговорів з Міжнародним валютним фондом і без фінансової підтримки Україні буде надзвичайно важно.

- Але ж не тільки Україна живе в борг...

- Будь-які країни живуть в борг. Але питання: чи не перейшли вони критичну межу? Наприклад, у Греції борг дорівнює річному валовому внутрішньому продукту. Але Україна працює в дещо інших умовах, традиційно ми мали дуже обмежені фінансові ресурси. Сьогодні багато буде залежати від того, наскільки Уряду вдасться домовитись з МВФ. Якщо взяти бюджет на наступний рік, там можна побачити, що Україна планує витратити на обслуговування державного боргу близько 90 млрд. грн. і одночасно залучити 93 млрд. грн. Тобто залучені кошти підуть на погашення зобов\'язань. Ви можете уявити ситуацію, якщо, не дай Бог, Уряд вийде на зовнішній ринок для того, щоб розмістити свої облігації і погасити ті, які були раніше, але цього не зробить?

- Що вінничани можуть вважати ознаками кризи?

- Ми живемо у глобальному світі, де існують стійкі ознаки того, що ситуація на фінансових ринках погіршується. Ми спостерігаємо поступове підвищення ставок на кредитному ринку, виникнення дефіциту гривень і зростання попиту на валютному ринку. До речі, Національний банк протягом місяця робить потужні інтервенції з метою стабілізації ситуації. Тобто подальший хід розвитку подій буде залежати від багатьох чинників, але, як на мене, основний - наскільки Уряд України зможе заспокоїти інвесторів.

- Процес Тимошенко може вплинути на інвесторів?

- Безперечно, політичні чинники впливають на загальне ставлення до країни. Але головний пакет боргових зобов\'язань сформований таким чином, що основні виплати припадатимуть на наступні роки. Тобто в українського Уряду є час, щоб вжити заходи з реструктуризації свого пакету боргових зобов\'язань. З другого боку проведення Євро-2012 в Україні в певній мірі впливає на приток валюти. До того ж, в Національному банку є ресурси, які можуть протягом 3-4 місяців тримати ситуацію під контролем. Але все це залежить від того, як стрімко буде погіршуватись ситуація в Європі, чи навпаки.

- Можливо, не вчасно питати, але все ж таки, коли криза завершиться?

- Можу сказати, що першопричиною теперішньої кризи є внутрішні борги країн. Тому боротьба з цією хворобою потребує набагато більше часу, ніж те, що ми спостерігали у 2008 році. Уряди країн повинні рухатись на шляху скорочення дефіциту бюджету, а це неодмінно впирається у скорочення бюджетних видатків, що в свою чергу обумовлює цілу низку соціальних конфліктів, котрі виливаються у дуже непросту політичну ситуацію. Тому дуже важливо, щоб Уряд підтримувало населення. На превеликий жаль, в українських реаліях я цього не бачу.

- До чого слід готуватися простим громадянам?

- Парадокс фінансових криз полягає у тому, що вони починаються десь далеко, чи то в Гонконзі, чи то в Європі, але б\'ють боляче по простих громадянах. Стовідсоткових рецептів не існує, втрати можуть бути і більші, і менші. От, наприклад, якщо хтось хоче продати, грубо кажучи, квартиру, я б не радив цього робити, тому що в умовах невизначеності ситуації, мати актив - це можливість зберегти його принаймні в більш-менш ліквідній формі. Друге, я б не радив тримати ресурси в одному місці. Як кажуть, треба розкласти яйця по різних кошиках. Якщо плануєте щось купити, якусь нерухомість, то в принципі, це було б доречно, але з точки зору довгострокової перспективи і вона має бути у такому вигляді, щоб її можна було б з часом продати. Але знову же таки готових рецептів зараз не існує.

Спілкувалась Таїса Олійник, газета "Місто"