Газета "33-й канал": Як Аір і Сергій затримують порушників кордону

На Вінниччині можна спокійно знімати свою кіноверсію «Повернення Мухтара». Тільки головними героями будуть сержант Сергій Карпенко та Абідос Аір Ларкович (або просто Аір). Вони – нерозлучні друзі та напарники, разом рятують людей та знаходять злочинців.

Нещодавно у лісах Піщанського району Вінницької області загубився 10-річний хлопчик. Прикордонник відділу прикордонної служби «Болган» Могилів-Подільського загону сержант Сергій Карпенко зі службовою собакою Аіром знайшли малого за 5 кілометрів від дому. Хлопчик попередив, що йде до лісу за пролісками. Його мати занепокоїлась, коли син довго не повертався додому. Спочатку шукали самотужки - рідні та сусіди, а згодом звернулись за допомогою до прикордонників. За пошуки дитини взявся інспектор третьої категорії, інструктор службової собаки Сергій, який вже мав досвід роботи у подібних ситуаціях.

- Щоб Аір міг одразу взяти правильний слід, мати принесла чобіток хлопчика. І поступово, стежка за стежкою, іноді через густі хащі прямували лісом, аж доки не дійшли до невеличкої хатини посеред лісу. Ніхто повірити не міг, що «пропажа» жива та здорова сидить у тому будиночку. Його прихистила в себе старенька бабуся, яка помітила малого незнайомця неподалік від свого помешкання. Та сповістити про нього не мала змоги. Близькі та рідні вирішили віддячити грошовою винагородою, але я відмовився, бо така ситуація може трапитись з кожним із нас, адже я теж виховую сина.

Батьки хлопчика написали лист-подяку голові Державної прикордонної служби України Миколі Литвину.

Сергій Карпенко розповів, що з Аіром – 5-річною німецькою вівчаркою - вони практично нерозлучні.

- І вдома, і на роботі, і навіть у магазин вийти – завжди разом.

Єдиний раз найдовше були окремо, коли я захворів, і близько тижня знаходився в лікарні. Було це за часів навчання у кінологічному центрі Державної прикордонної служби України у Великих Мостах Львівської області. Гарні спогади та цінні знання залишились звідти, за що особлива подяка викладачам Володимиру Самардаку та Олександру Рибаку, - згадує прикордонник. - Говорять, що собака завжди схожий на свого власника. Однозначно, чесно кажучи, у нас навіть хода схожа.

Спокійний, з твердим характером та неймовірно добрими очима Аір - улюбленець родини. Навіть 7-місячний син Сергія любить потягати за вуха свого хвостатого захисника.

- Якось, - розповідає кінолог, - прийшла до нас в гості сусідка і взяла малого на руки, то пес як побачив це, мало не накинувся на незнайомку. А ще він страшенно ревнивий: обніму дружину, і тут же він біжить, щоб і його погладили. Бачили б ви, як виконує команди цей розумний пес, чітко та відшліфовано, розуміє з півслова чи жесту. Недарма за його допомогою неодноразово звертаються. Минулого року співпрацювали з міліцією. Взимку, напередодні Нового року, в однієї бабусі викрали 30 курок. Наступного дня розпочали пошуки крадія, і що думаєте - Аір взяв слід і привів до зловмисників у сусіднє село. Або ще був випадок, коли три особи незаконно перетинали кордон, то чотирилапий помічник взяв всіх трьох - накинувся на одного, а інші, побачивши, що виходу немає, самі здались.

Чи є якісь секрети у догляді за таким собакою, чи особливе харчування?

– Ні, все як у звичайних, головне - не відмовляти у тому, що він любить, але і не балувати надміру. А Аір, - зізнався його хазяїн, - просто обожнює морозиво. А ще любить водні процедури. Постійно доглянутий, його вичісуємо, купаємо у ванні. Якось я набрав менше води ніж зазвичай, то дуже здивувався, коли пес лапою вказав на кран, просячи добавки.

Оксана Балюк, "33-й канал"