Домбровський: Політичні «війни» у Вінницькій облраді - просто злочинні на тлі ситуації в Україні

"Таку велику державу, як Україна, з таким численним населенням і такою великою територією, де протягом багатьох століть відбувалося декілька цивілізаційних зіткнень, важко відшукати в світі… Історичне зіткнення триває в різних формах та проявах і донині, саме на території та за територію України…Незалежно від підґрунтя "газових війн", очевидно, що немає ціни, яку Росія не готова сплатити за повернення України до зони стратегічного впливу. Тому відмова України від вступу до Митного союзу - це не фінал. Це початок нової запеклої геополітичної боротьби за нашу країну".

Здається, сказано ось-ось, насправді ж це уривок із статті "Україна на розломі цивілізацій", яку ще на початку 2011 року написав Олександр Домбровський. Тоді він ще не був народним депутатом, а в Україні ще не було війни… Тепер ми говоримо з Олександром Георгійовичем про війну, майбутню зиму, позачергові парламентські вибори і люстрацію. А ще про те, чи можна у нинішніх умовах залишатися оптимістом.

- З упевненістю можна сказати - настав "час вінничан": з Вінниччини походять Президент Петро Порошенко, віце-прем'єр Володимир Гройсман, у парламенті - члени вінницької команди - Ви і Григорій Заболотний... Однак "рулити" вінничанам доводиться у найскладніший для України період…

- Я б сказав - настав "час України". А Вінниччина і вінничани мають бути в авангарді руху до європейського майбутнього. На тлі війни на Сході, зовнішньої агресії та економічної кризи ми обираємо бачення розвитку подій між оптимізмом і песимізмом. Так от, я - оптиміст. Згадаймо слова Президента під час інаугурації: "Я прийшов до вас з миром, я протягую руку миру!" Всі три місяці Петро Порошенко й ті вінничани, яких ви назвали, роблять все, щоб Армія і Нацгвардія були боєздатними, і щоб скоріше настав мир. Ми повинні бути оптимістами і вірити в перемогу українського народу.

- Верховну Раду розпущено, будуть перевибори. Чи не загрожує збереження старого виборчого законодавства тим, що Верховна Рада суттєво не оновиться?

- Одна з головних вимог Майдану і Революції Гідності - оновлення парламенту. Українське суспільство змінилося, а у Верховній Раді йдуть процеси, складніші за ті, що були під час панування Партії регіонів. 450 депутатів: кожний вважає себе великим політиком і непоганим спікером, може говорити на будь-яку тему - від "як лікувати жінок" до "як робити атомну зброю". Це не дух інтелектуального змагання - хто запропонує кращий варіант рішення, а підкилимні, кулуарні групові домовленості відносно того чи іншого законопроекту. На жаль, не завжди національні та державні інтереси є домінуючими в цих домовленостях. Президент прийняв правильне рішення про розпуск парламенту. До речі, ми з Григорієм Заболотним були одними з перших, хто написав заяви про вихід з коаліції, аби рішення про дострокові вибори було конституційним. Ми йшли на вибори в команді Петра Порошенка і виконали свою обіцянку - не вступати до жодної з фракцій.

Що стосується законодавства про вибори. Маємо комбіновану конструкцію, яка поєднує елементи мажоритарної і пропорційної систем. Дехто пропонував повернути стовідсоткову "мажоритарку". Вважаю це кроком назад. Пропонували й "партійне рабство" - суто пропорційну систему, за якою нардепи змушені виконувати забаганки партійного лідера. Теж крок назад. Нинішня система, хоч і не є досконалою, але, без сумніву, є кращою за дві згадані моделі. Оптимальним було б запровадити систему відкритих партійних списків - я голосував за цей законопроект. Але, з огляду на те, що в Україні - понад 200 партій, а різновидів законів про відкриті списки тільки в Європі налічується добрих два десятки, очевидно, варто модернізувати наше законодавство і уникнути чужих помилок. Не виключаю, що першими виборами за відкритими списками стануть місцеві вибори 2015 року.

- Серед законів, прийнятих останнім часом у парламенті, є й Закон Про очищення влади, або Закон про люстрацію. За яких умов він може стати дієвим і не перетвориться на "політичні чистки"?

- Досвід люстрації в європейських країнах свідчить, що ця процедура повинна мати глибоко індивідуальний підхід - адже йдеться про те, що у людини, яку люструють, забирають певний обсяг громадянських прав - зокрема, право бути у владі. На жаль, сьогодні в Україні розмови про необхідність люстрації набули провокативного характеру - дехто уявляє собі люстрацію як косу, якою слід "викосити" цілі покоління держслужбовців. Але ж очевидно, що чимало держслужбовців, навіть і на високих посадах, незалежно від періоду перебування там, є не політично заангажованими фігурами, а менеджерами, без яких держава не може успішно виконувати свої функції. Досвід і знання не приходять за один рік - потрібно більше часу. Тотальна люстрація може тільки нашкодити. Є у нас в медицині корупція? Є! Давайте виженемо всіх лікарів і наберемо нових. Ви до такого "новоспеченого" лікаря без будь-якого досвіду свою дитину поведете? Навряд чи. Така сама ситуація і в школі, і в вишах, де також, на жаль, є корупція. Так і в державному апараті. Ефективний держслужбовець є надбанням держави. Вони, я упевнений, не повинні належати до будь-якої політичної партії.

На мій погляд, люстрацію слід розуміти, передусім, як процес професіоналізації та декорупціалізації кадрів. На рівні районів є чимало держслужбовців, які чесно працювали за будь-якого президента і за будь-якої правлячої партії. Такі люди повинні залишитися у владі. Лише тоді, коли корупційні дії чиновника доведено, його слід люструвати. За такий зміст законопроекту я голосував у Верховній Раді.

- Як Ви оцінюєте ситуацію, що склалася нині у Вінницькій облраді? Велика кількість депутатів готові висловити недовіру голові облради Сергію Свитку і, кажуть, вже збирають підписи за його відставку…

- Як можна ще це оцінити як не словом "негативно". Такого розбрату, непорозуміння, протистояння у Вінницькій облраді давно не було. Це ненормально, коли облрада працює в режимі "лебідь, щука і рак", від цього не може бути ніякої користі громаді Вінниччини. Я був губернатором, і завжди ми знаходили спільну мову з головою облради, з депутатами - працювали на конструктив, а не на руйнацію. Сьогодні ж ситуація в країні особлива, і такі місцеві "війни" - просто злочинні. Щодо чуток про збори підписів за усунення Сергія Свитка. Якщо таке дійсно відбувається, то це неправильно. Пан Свитко отримав мандат довіри від Майдану і від тих же депутатів. На посаді він працює вже шостий місяць. Вважаю, що депутати мають не підписи в кулуарах збирати, а почути звіт Сергія Михайловича про результати його роботи. Потім ухвалювати рішення - публічно, прозоро, чесно.

- Днями у Вінниці відбувся міжнародний "круглий стіл" щодо заміщення природного газу альтернативними енергоджерелами. Ви були на ньому як лідер міжфракційної парламентської групи "За енергонезалежність України" і як фахівець у сфері альтернативної енергетики. Ми підходимо до опалювального сезону, вже почали економити газ. Чи зможемо його чимось замінити?

- Економити газ на Вінниччині ми почали з 2002 року. Ще коли мене обрали міським головою, ми одразу стали запроваджувати програми з енергоефективності, модернізації котелень, теплових мереж. В останні роки, коли мером був Володимир Гройсман, на цьому шляху зроблено дуже багато. Із 2005 року (тоді я був головою ОДА) проекти з енергоефективності запрацювали і по області: заміни котлів, перехід їх на місцеві види палива - солому, пилети, брикети. За це мене критикували, мовляв, хочу повернутися від блакитного палива до старих джерел, до середньовіччя. Але ми змогли вивести область на перше місце в Україні з енергоефективності та енергоощадності. Тепер маємо набір інструментів, з яким уже пережили кілька зим: як обігріти школу, сільський клуб культури, як дати можливість через електроенергію обігріти житловий будинок, якщо газу немає. Інше питання - для цього потрібні гроші. Тому намагаємося створити на рівні Уряду, на рівні законодавчих ініціатив у парламенті правила, які б дали можливість інвесторам на пільгових умовах проводити таку модернізацію. Не тільки влада, кожна родина повинна готуватися до зими. Зима буде непростою, але не буде трагічною.

Що стосується, в цілому, енергетичного балансу країни, я в парламенті безпосередньо займаюся питаннями енергетичної безпеки і не вважаю ситуацію катастрофічною, навіть, зважаючи на те, що Росія закрила вентиль. Маємо певні заощадження в газових сховищах, щодня їх накопичуємо, є можливість за реверсом отримувати газ із Європи. Уряд і "Нафтогаз" вирішили дати право незалежним постачальникам - приватним компаніям - за реверсом заводити газ у сховища. Можливо, цей процес варто було б запустити дещо раніше, але нині він іде. Весь комплекс заходів треба "дожати" у вересні-жовтні, і матимемо підстави, не без перенавантажень, але спокійно, пережити зиму. Якщо ж і надалі будемо енергетичними наркоманами, залежними від Росії, то жодні інвестиції не допоможуть нам побудувати незалежну державу. Правильно побудуємо економічну модель - зможемо! Заміщуючи в рік 2 млрд. куб. м газу на альтернативну енергію, зможемо інвестувати у власну економіку $1 млрд., а не сплачувати ці гроші Росії, яка виготовлятиме за них нові танки та "Гради".

- До теми війни нині не повертатися не можемо. Українці "всім миром" допомагають нашим бійцям в зоні АТО. І вінничани - не виняток…

- Я пишаюся своїми земляками. За обсягом гуманітарної допомоги нашій Армії Вінниччина - на першому місці в Україні. Ми маємо унікальний патріотичний дух. Люди діляться, хто чим може: хтось купує бронежилети і каски, медикаменти, хтось віддає пенсію чи банку квашених помідорів. Моя родина теж робить свій внесок, і таких родин в Україні сотні тисяч… Коли був губернатором, приїжджаючи в села, в кращому разі український прапор бачив на сільраді та у школі. Нині - на простих сільських хатах, люди навіть змагаються - на якій вулиці більше прапорів. І це не зовнішнє, не мода на патріотизм, це вже - у душі.

Наші люди - справжні! І це є запорукою, що ми сильна держава - морально і духовно, що ми обов'язково переможемо.

Про що ж не сказав Олександр Георгійович, пишаючись патріотизмом вінничан? Це вдалося почути через день після нашої розмови з Домбровським - від начальника департаменту цивільного захисту ОДА Сергія Вовченка:

- Від самого початку АТО гостро постало питання забезпечення всім необхідним бійців вінницького 9-го батальйону територіальної оборони. Оскільки Міноборони не було спроможне надати паливо, форму та засоби бронезахисту, за це взялися в ОДА, залучили спонсорів і волонтерів. Перші 200 комплектів пластин бронежилетів закупив народний депутат України Олександр Домбровський. Завдяки спонсорській допомозі нардепів Домбровського і Заболотного для Вінницького військового шпиталю закуплено два апарати штучної вентиляції легенів.

Українці - дійсно справжні. І це не правда, що живуть за принципом "моя хата - скраю". Час довів, це не про більшість із нас.

Ірина Жук, газета «Місто»