 +10
  +108 лют. 2013 15:56

У Законі «Про статус народного депутата» вказано, що парламентарії не можуть займатися будь-якою, крім депутатської, оплачуваною роботою, за винятком викладацької, наукової та творчої діяльності, а також медичної практики у вільний від виконання обов'язків народного депутата час, займатися адвокатською діяльністю, входити до складу керівництва, правління чи ради підприємства, установи, організації, що має на меті одержання прибутку, повідомляє ОПОРА.
Отримавши статус народного депутата, обранцям довелося відійти від справ у бізнесі і повністю включитися у діяльність законодавчого органу держави.
Як показує статистика, щоб стати депутатом, потрібно мати стосунок до політики. Якщо і є винятки, то вони зазвичай підтверджують правило. Більше третини парламентарів (166 або ж 37,4%) перед обранням працювали нардепами Верховної Ради попереднього скликання.
122 парламентарі (27,5%) мали власний бізнес або працювали у сфері бізнесу (менеджерами і заступниками директорів), 49 (11%) займалися громадсько-політичною діяльністю. 46 (10,4%) нардепів працювали на державній службі.
Найменша частка обранців, котрі перед тим працювали у місцевому самоврядуванні – 4,7% (21), освітній і науковій сфері – 3,8% (17). 12 нардепів (2,7%) перед обранням тимчасово не працювали, шестеро (1,4%) пенсіонери і двоє (0,5%) працювали у ЗМІ.
Не обійшлося і без творчих та спортивних професій. До Верховної ради 7-го скликання обрано одну письменницю – Марію Матіос (УДАР), одного актора – Богдана Бенюка (ВО «Свобода») і тренера з пауерліфтингу – це Ігор Побер, який йшов під 25 номером у виборчому списку партії «УДАР Віталія Кличка». Цікаво, що співачка Таїсія Повалій, 2-й номер у списку Партії регіонів, зазначила себе як приватний підприємець, через що її зараховано до тих, хто займається бізнесом.
У вересні, напередодні виборів, соціологи Центру Разумкова склали портрет ідеального депутата. За даними дослідження, виборці швидше хотіли б бачити депутатом чоловіка, ніж жінку, при цьому їм не важливий вік. Громадяни готові віддати перевагу людині, у якої вже є досвід політичної діяльності, можливо, колишньому народному депутату чи місцевому політику.
На думку виборців, майбутній депутат не повинен бути причетним до бізнесу, але водночас бути господарником, що має досвід роботи на підприємстві або юристом. При цьому він повинен бути близький за матеріальним становищем до більшості жителів округу і здатним розуміти їхні матеріальні проблеми.