День жалоби у Тульчині: Попрощатись із солдатом прийшли сотні людей. Фото

У Тульчині на Вінниччині 23 лютого попрощалися із солдатом 56-ї окремої мотопіхотної Маріупольської бригади Денисом Кононенком.

Про це повідомляє Командування Повітряних Сил ЗСУ.

Віддати останню шану загиблому Герою прийшли сотні небайдужих містян, військовослужбовців, ветеранів, волонтерів, друзів та побратимів. Участь у церемонії прощання та поховання побратима із Сухопутних військ взяли військовослужбовці Командування Повітряних Сил ЗС України.

Грамоту пошани та скорботи від Головнокомандувача Збройних Сил України батькам бійця передав командувач Повітряних Сил Збройних Сил України генерал-лейтенант Микола Олещук.

«Гірко усвідомлювати, що війна забирає життя кращих людей, справжніх захисників, воїнів-патріотів. Денис, один з тих, хто не лишився осторонь, та з гідністю прийняв свій останній бій. Важко підібрати слова, щоб виразити біль цієї втрати. Світлі спогади про нього назавжди залишаться у наших серцях та наших думках. В цей скорботний день, від імені керівництва Збройних Сил України, висловлюю щирі співчуття рідним та близьким загиблого Героя», – сказав командувач та передав Грамоту батькам бійця.

У пам’ять про героя-земляка та інших військовослужбовців – учасників АТО/ООС, які загинули, захищаючи незалежність та територіальну цілісність України, у Тульчинському районі 21-23 лютого 2022 року оголошено Днями жалоби.

Напередодні ввечері, десятки людей живим коридором, стоячи на колінах зі свічками та сльозами на очах зустрічали тіло 34-річного воїна.

До служби в Збройних Силах Денис Кононенко працював на «Укрпошті».

У червні 2020 року за контрактом почав службу у лавах 56-ї окремої мотопіхотної Маріупольської бригади. Загинув 19-го лютого під час мінометного обстрілу українських позицій російськими військами у районі селища Піски, Ясинуватського району Донецької області.

Йому було всього 34! Денис захищав Україну разом із братом Дмитром. Обидва були водіями в зоні ООС, але в різних бригадах. На фронт Дмитро вирушив ще 2014 року, а 2016-го захищати Україну пішов і Денис.

Дмитро важко переживає втрату рідної людини, війна постукала не лише до його країни, а й особисто у його двері...

До того, як вирушити на захист України Денис працював на «Укрпошті», був чуйним і добрим, завжди поспішав на допомогу, все робив з душею та віддачою – згадують про нього рідні, друзі та знайомі. Його любили всі, хто його знав.

Захоплювався риболовлею і мріяв після війни збудувати будинок на рідній землі…

У бійця залишилися 13-річний син, літні батьки, брат і сестра.

Новини в зручному форматі в нашому Telegram-каналі – https://t.me/vinnitsa_info

Вінниця.info, фото Командування ПС ЗСУ