День білої тростини: на що живуть і де заробляють гроші незрячі на Вінниччині

15 жовтня відзначають міжнародний День білої тростини, аби звернути увагу на ситуацію із дотриманням прав незрячих людей. На Вінниччині традиційні заходи до Дня білої тростини скасовані через нещодавні масовані обстріли. Втім, питання на які слід звернути увагу суспільству та чиновникам, що стосуються незрячих, залишилися.

Про це повідомили в пресцентрі Вінницької обласної організації УТОС.

В Україні День білої тростини маловідомий, хоча незрячим ще треба багато чого зробити для зміни суспільної свідомості і створення позитивного образу сліпої людини, особливо у свідомості працедавців та чиновників із владних структур. Існує також чимало проблем і потреб, про які належить постійно нагадувати суспільству. Детальніше про це розповів директор вінницького учбово-виробничого підприємства Українського товариства сліпих (УТОС) Костянтин Ільніцький.

«На Вінниччині традиційні заходи до Дня білої тростини скасовані через нещодавні масовані обстріли. Але це все ж не свято, а нагадування всім про потреби людей із вадами зору. Бо ми є невід’ємною частиною суспільства! Членів обласної організації УТОС в нашому регіоні зареєстровано 1050. Із них близько 450 – у Вінниці. Водночас деякі вінничани із інвалідністю по зору 2-3 групи ще не вступили до лав нашої організації УТОС, - повідомив Костянтин Ільніцький.

Він поінформував, що на вінницькому підприємстві незрячих працює близько 140 осіб, із них 90 – люди з інвалідністю. Аналогічне підприємство УТОС діє і у Барі. Там робить близько 70 осіб.

«Раніше на нашому підприємстві працювало 750 осіб. Сьогодні держава не дуже активно сприяє працевлаштуванню незрячих. Раніше Фонд соціального захисту і програми у Міністерстві соціальної політики допомагали у переоснащенні підприємства, що сприяло у підвищенні його конкурентоздатності. Нині ці механізми не працюють.

На жаль, далеко не всі чиновники розуміють, що праця людей з інвалідністю – це економічно вигідно навіть у військовий час та після нього. Працівники нашого підприємства все ж платять податки, наповнюють казну, - наголосив Костянтин Ільніцький.

Мінімальна пенсія людей з інвалідністю складає 2300 гривень. Зрозуміло, цього не вистачає на життя. Законодавці підготували Закон про оплату праці людей, які доглядають інвалідів по зору першої групи (розміром дев’ять тисяч гривень; із зарахуванням до трудового стажу). Але його через військовий стан поки що не втілили у життя. Зокрема, Кабмін поки не розробив відповідного механізму, наголосив Костянтин Ільніцький.

Водночас у Вінниці, на відміну від багатьох інших міст, є пільги для людей із інвалідністю по зору. Зокрема, для них передбачено безкоштовний проїзд в громадському транспорті і пільги на сплату комунальних послуг (з інвалідністю першою групи знижка – 50 %, другої – 30 %).

Обласна організація УТОС і підприємство незрячих, окрім сплати податків, також безпосередньо допомагають нашим військовим і переселенцям. На підприємстві діють волонтерські організації. Воно приймає на своїй базі вимушено переміщених осіб. Тут шиють одяг для військових, створюють моделі бронежилетів і розгрузок.

Новини в зручному форматі в нашому Telegram-каналі – https://t.me/vinnitsa_info