Чому від гіпертонічної хвороби страждає не лише головний мозок, а й серце, нирки, легені та очі? – розповідає кардіолог у Вінниці

Через неконтрольовані «стрибки» артеріального тиску відбувають невідворотні зміни у багатьох органах нашого організму. І хоча гіпертонічна хвороба може прогресувати роками, до лікаря-кардіолога необхідно звертатись вже при перших її проявах. Інакше недуга, в кращому випадку, негативно вплине на якість життя, а в гіршому – приведе до інвалідності та навіть смерті.

Хто лікує гіпертонічну хворобу у Вінниці? Куди бігти із цим захворюванням? Як контролювати артеріальний тиск в домашніх умовах? Які симптоми артеріальної гіпертензії? Як не допустити важкі наслідки гіпертонічної хвороби – інсульт, інфаркт, ниркова недостатність?

Відповіді на ці та інші запитання надавав лікар-кардіолог лікувально-діагностичного центру «Меділюкс» Кашуба Віталій.

Чи часто вінничани страждають на гіпертонічну хворобу? Яка вікова категорія цих пацієнтів?

— Ні гіпертонічну хворобу дійсно хворіє багато людей. Практично всі пацієнти у віці 40 + років, що звертаються до лікаря-кардіолога, мають це хронічне захворювання серцево-судинної хвороби. Хоча перші його прояви трапляються нерідко й у значно молодших людей: в 30, 35 років. Є й винятки, наприклад, вчора з такою проблемою звертався молодий 25-річний чоловік.

Через системні «стрибки» артеріального тиску (АТ) страждають інші органи пацієнта. Хоча на початку захворювання людина може навіть не помічати коливання тиску. Та в залежності від ступеня важкості процесу, гіпертонічна хвороба може критично впливати на структуру серцевого м’яза; призводити до незворотніх змін головного мозку, нирок, легень та очей.

Серце піддається «удару» в першу чергу: стінки артерій руйнуються, втрачаючи свою еластичність, порушується кровопостачання серцевого м’яза. А звідси й наслідки: біль за грудиною – стенокардія; інфаркт, який виникає на фоні кисневого голодування. Серцева недостатність, при якій серцевий м’яз не може в повній мірі забезпечити інші органи киснем та кров’ю. Аритмія, яка може призвести до раптової смерті, теж ускладнюється через проблеми із артеріальним тиском.

І, напевно, всім відомо, що високий АТ призводить до інсульту. Розрив чи закупорка артерій, які постачають головний мозок кров’ю та киснем, можуть спровокувати небезпечну ситуацію не лише для здоров’я людини, а й для її життя.

Які симптоми цього захворювання? І якщо воно на першій стадії протікає безсимтомно, то на що варто звертати увагу, аби його не пропустити?

— Артеріальний тиск піднімається, коли людина знаходиться в стресовій ситуації, також при сильному фізичному навантаженні. Це своєрідна реакція організму. І спочатку людина дійсно може не відчувати ці «скачки». Але гіпертонічна хвороба постійно прогресує. І коли організм вже не здатен самостійно справлятись з такими критичними коливаннями, в судинах починають відбуватись невідворотні зміни. Починає боліти голова, при цьому відчувається стиснення з пульсацією в скронях, серцебиття стає прискореним, з’являється підвищена тривожність, пітливість, задишка та головокружіння, обличчя та кінцівки стають червоними, «прострілює» біль в серці, а гострота зору може понижуватись.

Також характерним симптомом є перевтома, як при застуді: сонливість, роздратованість та почервоніння очей.

В деяких пацієнтів гіпертонія проявляється «мушками» перед очима, а ще постійним чи періодичним шумом у вухах.

Всі ці перераховані симптоми гіпертонічної хвороби обов’язково підтвердить тонометр. Саме тому я наполегливо рекомендую кожній сім’ї вінничан, мати вдома цей апарат вимірювання тиску.

Як можна діагностувати гіпертонічну хворобу?

— Найперше – це регулярне вимірювання артеріального тиску. Усім своїм пацієнтам я раджу вести щоденник самоконтролю артеріального тиску, куди треба вносити інформацію про ранішні та вечірні вимірювання АТ (якщо є можливість, то й обіднішні вимірювання АТ теж. Головне – в один і той же час) та частоту пульсу. Важливо вимірювати тиск на одній і тій же руці. Заповнювати його необхідно хоча б два тижні і тоді це допоможе лікарю-кардіологу зробити певні висновки.

Для підтвердження діагнозу використовують добове холтерівське моніторування. А також ЕКГ, УЗД серця та судин, рентген органів черевної порожнини.

Обов’язково варто оцінити роботу органів-мішеней: серця, головного мозку, нирок, легенів, очей. Також пацієнт може бути направлений на лабораторні дослідження – цукор крові, загальні аналізи крові та сечі, ліпідограму, деякі біохімічні аналізи.

Як часто необхідно звертатись до кардіолога пацієнту з таким діагнозом?

— Нема якихось чітких рамок, тут все залежить від самопочуття пацієнта та його скарг. Хтось приходить кожних 3 місяці, а комусь достатньо і одного разу на рік. Тут все індивідуально. Головне – не допускати кризових ситуацій і зараз мова не лише про гіпертонічний криз, а й його фонові захворювання та симптоми: набряки ніг, задишка, анемія, ниркова недостатність, діабетична гіпертензія та ін.

Якщо кризи стали частішими – негайно йдіть до кардіолога.

Рекомендовано раз в рік проходити УЗД серце, аби побачити, які зміни відбулись у серцевому м’язі. До того ж цей вид діагностики допомагає виключити ті патології серця, які без ультразвукового обстеження неможливо виявити.

Якщо людина перенесла інсульт, або інфаркт, то необхідно звертатись до фахівця щопівроку.

Як тримати на контролі це захворювання аби не допустити таких наслідків як інфаркт, інсульт, ниркова недостатність?

— Дуже важливо змінити спосіб життя. Звісно, це нелегко, але до цього треба прагнути. В першу чергу, це правильне та збалансоване харчування – більше овочів та фруктів, менше солі (до 5 г/вдень) та цукру, або взагалі без них, відмова від трансжирів та насичених жирів. Треба тримати на контролі холестерин та рівень цукру в крові. Якщо є зайва вага чи ожиріння – негайно на дієту під контролем лікаря. Ризик розвитку артеріальної гіпертензії при надмірній масі зростає в 2-6 разів, особливо при верхньому типі ожиріння, коли збільшується окружність талії.

Уникання стресових ситуацій, переживань. Більше фізичної активності: прогулянки на свіжому повітрі, спортивна ходьба, плавання. Помірне фізичне навантаження.

Відмова від куріння. Варто також перестати зловживати алкоголем.

Гіпертонічна хвороба – це назавжди?

— Як ми вже вияснили, гіпертонічна хвороба є хронічною недугою. Тому у більшості випадків, тримати на контролі тиск вдається лише за допомогою медичних препаратів. Окрім підвищеного артеріального тиску, необхідно вилікувати всі супутні захворювання. Якщо при цьому, пацієнт ще правильно харчуватиметься, контролюватиме свою вагу, вестиме здоровий спосіб життя й періодично приходитиме на прийом до кардіолога, то гіпертонічна хвороба не псуватиме якості життя.

В цій ситуації багато залежить від самого пацієнта. Головне – не займатись самолікуванням й чекати, що само пройде.

Записатись на прийом до лікаря-кардіолога лікувально-діагностичного центру «Меділюкс» Віталія Миколайовича Кашуби можна за телефоном: 0 800 33 01 30 (безкоштовно з мобільного).