Чому Тимошенко і Луценко не зійшлися по виборах-2015

Головні політичні в´язні епохи Януковича демонструють у своїй риториці різне бачення політичного курсу опозиції.

Останнім часом з вуст колишнього ув´язненого Менської колонії Юрія Луценка все частіше звучать заяви, що опозиція повинна перемогти на президентських виборах 2015 року «шляхом об´єднання навколо узгодженого кандидата із стартовим відсотком в 30%». Мотивація у Юрія Віталійовича проста: вже сама ідея єдиного кандидата буде сильним меседжем для перемоги. На його думку, це буде потужний сигнал для суспільства. «Адже народ повстане, коли побачить наближення перемоги, він буде готовий брати участь у параді перемог», - вважає Луценко. Він також відзначає, що, визначившись із єдиним кандидатом на старті, опозиція зможе сформувати єдину дієздатну команду, яка забезпечить остаточну перемогу.

У той самий час з харківської лікарні залізничників постійно звучить, що в першому турі президентських виборів 2015 року єдиний кандидат від опозиції тільки нашкодить загальній перемозі. На думку Юлії Тимошенко, єдиним кандидатом від опозиції повинен стати той, хто отримає найбільше голосів у першому турі голосування. «Це чесно, прозоро, демократично. Це єдиний можливий всенародний праймериз. Я противник висунення єдиного кандидата в президенти України від опозиції в першому турі виборів», - констатує Юлія Тимошенко. Лідер опозиції також вважає, що єдиний кандидат уже в першому турі дозволить політтехнологам Януковича черговий раз розділити країну на Схід і Захід і виграти вибори.

Отже, чому два символи боротьби з Януковичем так кардинально по-різному бачать тактику опозиції на виборах-2015? Перш за все, слід зазначити, що Луценко і Тимошенко якщо коли-небудь і були єдиною командою, то виключно ситуативно.  І зараз, опинившись по різні боки тюремних ґрат, вони однією командою не є. Побічно це підтверджується тим, що Луценко після виходу на свободу так і не зустрічався з Тимошенко. І невідомо, чи намагалися вони погоджувати свої позиції письмово. Виглядає так, що ні. Тимошенко у всіх своїх меседжахзакликає робити ставку на політичну опозицію, нехай і «не бездоганну», але вже яка є. І слід пам´ятати, що для Тимошенко ядром цієї опозиції є її «Батьківщина» на чолі з Арсенієм Яценюком. Зі свого боку, Луценко старанно дистанціюється від політичної опозиції і наполягає, що, перш за все, необхідно працювати з «вулицею», «низовим козацтвом», тому що «реєстрове козацтво», політична опозиція не справляється.

Втім, справа не в тому, що хтось із чимось не справляється, а в тому, що Луценко, вийшовши з в´язниці, схоже, не порозумівся з «Батьківщиною». Зате він близько зійшовся з амбітним позафракційним нардепом Петром Порошенком і не соромиться просувати Петра Олексійовича в топ-п´ятірку опозиційних політиків. Мовляв, питання тактики на виборах-2015 має бути вирішене Арсенієм Яценюком, Віталієм Кличком, Олегом Тягнибоком, Юлією Тімошенко… і Петром Порошенком. Чому недавній міністр уряду Азарова і мільйонер Порошенко виявився рівнею в´язневі Тимошенко зрозуміти з погляду політичної логіки складно. Проте логіка в цьому є, якщо врахувати, що Порошенко, порозривавшись між «Батьківщиною» і УДАРом, зараз активно дрейфує у бік Віталія Кличка.

Таким чином, все виглядає так, що в майбутній президентській кампанії кандидатом Тимошенко буде Яценюк, а Порошенко з Луценком роблять ставку на Кличка. І, судячи з усього, звідси виникає різне бачення тактики, хоча відразу слід обмовитися, що Кличко-переможець також влаштує Тимошенко, як і Яценюк - Луценка з Порошенком.

Але свій все-таки є свій. І у вимозі Луценка негайно домовитися про єдиного кандидата є видимим бажання просунути Кличка, якого зараз більшість соціологів дружно готують в най-найсильніші опозиційні претенденти.  В принципі, Луценко, кажучи про єдиного кандидата, замовчує про те, а яким же чином він має бути визначений. З урахуванням того, що Юрій Віталійович уже зумів визначити «президентський рейтинг» Порошенка, «порівнюваний з рейтингом Тягнибока в 3-4%» (дивні цифри з урахуванням того, що «Свобода» на виборах-2012 набрала 10%), то, схоже, колишній політв´язень апелюватиме до соціологів. Проте вибори-2012 показали, що соціологи жорстоко «помилилися» щодо другого місця незговірливого УДАРу, що коштувало опозиції кількрх десятків мандатів.

У свою чергу, Тимошенко чудово знає ціну «дослідженням» соціологів, які жодного разу за 10 років не вгадали реального результату «Батьківщини», постійно «статистично грішивши» у бік заниження рейтингу її партії. І Тимошенко знає, що єдиний надійний спосіб визначити кращого - голосування в першому турі, що, власне, і пропонує. Виглядає так, що Тимошенко пропонує якщо не найефективніший (хоча про це можна сперечатися), то,принаймні, чесніший вихід із ситуації.

До речі, цей вихід підтримує і Тягнибок, якому важливо виступити в першому турі, щоб провести оцінку свого політичного капіталу.

З іншого боку, Кличко і його соратники своїми спробами вже зараз вибитися в єдині кандидати (шанси того, що Кличко комусь поступиться, виглядають нульовими) ведуть не зовсім чисту гру. Виходячи з посилів Луценка,недоговірними і безкомпромісними виглядають саме Тимошенко і Яценюк. У результаті все одно всі підуть окремо, і якщо опозиція в результаті програє, то у Кличка і Луценка буде привід все повісити на Тимошенко і Яценюка, мовляв, ми говорили, що треба було домовлятися.

Слід зазначити, що при будь-яких розкладах у виграші залишиться Порошенко, який бачить себе одним із головних архітекторів кампанії Кличка, і що ще важливіше – головним парламентером від Віталія Володимировича. Стане зараз Кличко єдиним кандидатом – Петро Олексійович на коні, піде сам – знову Порошенко грає провідну партію, навіть стань лідер УДАРу не першим з опозиційних – знову переговори про об´єднання перед другим туром вести «шоколадному королеві». Не влаштує Порошенка тільки варіант висунення Яценюка єдиним кандидатом уже зараз, що відсуває Петра Олексійовича в другий ешелон.  Але насправді якраз такі задні думки не сприяють тому, щоб вся опозиція з максимальною ефективністю використовувала вікно можливостей, яке відкриється в 2015 році.

Коментарі