22 берез. 2019 12:15

Близько п’яти тисяч дерев 22 березня висадили вінницькі екологи поблизу селища Стрижавка вінницького району. Так вони відзначили всесвітній День лісу, який пройшов напередодні. Працівники Державної екологічної інспекції зауважили, сьогодні їм у цьому допомогла погода.
«У зв’язку із тим, що цього року сприятливі погодні умови для весняної висадки лісу. Тобто, весна фактично почалася на два тижні раніше, за календарну. Тому посадкова компанія розпочалась раніше», -розповідає Вінниця.info Ігор Осадчук, перший заступник начальника Державної екологічної інспекції у Вінницькій області.

Близько трьох десятків представників інспекції від 9 ранку взялися до роботи на території, площею 1,7 гектари, в частині лісу, де з минулого року тривала планова рубка головного користування. Саджають дуб звичайний із закритою кореневою системою, модрину та дугласію. Схема посадки - три дерева на квадратний метр. Застосували нову технологію.
«Раніше посадка відбувалася зовсім по іншому. Висаджували у природній ґрунт. Потім спеціальною скобою його підрізали. А та, яку задіяли сьогодні, корисна тим, що ми не травмуємо кореневу систему. І дерево не хворіє, а одразу починає проростати», - зауважую Осадчук.
Висадка триває швидко. За понад годину справилась майже з половиною. Руслан Швець, головний спеціаліст відділу екологічного нагляду водних ресурсів саджає у своєму життя дерева вдруге. Проте вже може навчати цій справі. Бере у руки «меч». Так називають пристрій для висадки дерев.
«Ним же заміряємо відстань між деревами. Тобто, саджати необхідно через кожен метр. «Меч» необхідно занурити у землю, це легко зробити через його гостру форму. Придавити ногою. У отвір, який з’явився, закладається майбутнє дерево. Вважаю, що ми робимо добру та корисну справу. Дерев багато вирізають. Крім того, для справжнього чоловіка у житті головне зробити три речі: посадити дерево, збудувати будинок та виховати сина. Перший пункт я вже виконав», - посміхається Швець.

А от його колега Олена Матола, начальник відділу організаційно-аналітичного забезпечення, хоч і жінка, вже виконала майже два з вищевказаних пунктів. Прийшла на акцію чи не на останньому місяці вагітності.
«Я сьогодні щось і посаджу. Таке хороше це діло. Маленький це відчуває, рухається у животику. Не знаю, чи буде лісником, але екологом точно захоче», - гладить рукою живіт.

За словами екологів, породи дерев, які сьогодні саджають, вони обрали не випадково.
«Дуб рахується цінною лісовою породою. Тому його відтворення важлива справа, саме на відновлення лісових насаджень. А от ялина у нашому регіоні перестає рости. Через зміну клімату у нашому регіоні. А такі хвойні породи, як модрина та дугласія, вони більш витриваліші. Та будуть краще приживатися у нашій землі. Так, як у нас відбуваються глобальні зміни клімату, вологість зменшується, а ялина, це таке дерево, яке має поверхневу кореневу систему. А рівень ґрунтових вод у нас впав. У наслідок чого, їй просто не вистачає води для живлення у повній мірі», - зауважує Ігор Осадчук.

Змішування лісових порід відбувається не випадково.
«Можливо буде отримувати цінну деревину з цієї ділянки. Модрина та дугласія будуть рости значно швидше. Вік рубки їх набагато нижчий, ніж дубу. Тобто, перший врожай буде умовно кажучи через 60 років. А далі дуб собі буде рости. І в сторічному віці, як це передбачено правилами, він може бути використаний, як ділова деревина», - підкреслює Осадчук.
За десять років екологи насадили понад 25 гектарів лісових насаджень. Кожного року беруть участь у подібних заходах.