«Часто сняться ті жахіття»: У Вінниці афганці несли квіти до обеліску загиблим побратимам. Фоторепортаж

 15 лютого в День вшанування учасників бойових дій на території інших держав та у 29-ту річницю завершення виведення радянських військ із Афганістану керівники області та міста, депутати, воїни-афганці та вінничани вшанували пам’ять тих, хто загинув під час бойових дій.

Біля пам’ятника воїнам-афганцям, який розташований в парку імені Горького відбувся мітинг-реквієм та покладання квітів. Молоді військові тримали в руках портрети тих, хто поліг в Афганістані.

Вінничани сьогодні згадують і з болем розповідають про події тих часів, декому й досі сняться обстріли.

«Я служив у 85-му році в місті Асадабад, був там рік. Я був розвідником частин спецназу. Жили ми в палатках біля річки Кунар. Тоді багато загинуло хлопців, серед них були і з Вінниці. Тернавський Валерій тоді загинув, ми з ним служили в Ізяслові. Після повернення у Вінницю заболів Боткіна, потім малярією. Перших півроку снилися ці події ночами, прокидався в поту. Зараз маю двох дітей, виховую внучку», - згадує 52-річний Петро Дучак.

«Доля розпорядилася так, що мене на доукомплектування відправили у Афганістан у 1980 році. Я був командиром взводу. В основному ми супроводжували колони вантажів. Наше містечко обстрілювали, але це я був тільки на початку війни, активні бойові дії були пізніше. Багато гинуло розвідників, тиловиків…

Я в збройних силах прослужив 8 років, дуже хотів додому, мене тут чекала дружина, син. Я повернувся, а багато не повернулося в той час. Мені повезло…

Часто досі сняться ті жахіття, хоча вже багато років пройшло…», - розповідає 62-річний Леонід Рибчук.

Вiнниця.info