Будні вінницьких гвардійців у гарячій Попасній

 Одне з найгарячіших місць за останній місяць – Попасна. Місто цілодобово обстрілюється не один день підряд. Охороняють виїзд з цього міста добровольці з Національної гвардії України. Більшість з них родом із Вінниці. Всі хлопці різного віку і з різним рівнем військової підготовки. Майже для всіх ця ротація – друга, тому свій блокпост вважають тимчасовою домівкою.

Про це повідомляє прес-служба Національної гвардії України.

Охоронці, інженери, вчителі, підприємці – коли постало питання боронити Україну, вони не лишилися осторонь.

«В армії я не служив, я вчився в інституті, у мене вища освіта - інженер-будівельник, було в мене дві роботи, заробляв трохи. Про те, що відбувається на Донбасі - дізнавався по телевізору. В один день я вирішив, що не буду сидіти на дивані. Наступного дня пішов у військкомат, нікому не сказав. Потім я вже з військкомату подзвонив, попросив привезти мені чашку і зубну щітку, я їду в Луганську область. Я вважаю, що це нормальний чоловічий вчинок – зробити щось важливе», - розповідає свою історію Вадим Немирівський з Вінниці.

Вже другий місяць живе з бійцями домашній вихованець, кіт прибився до них на початку ротації.

 «В нас тут маленька родина, тільки немає жінок, - посміхається нацгвардієць. - Всі свої, рідні, вони завжди прикриють спину, віддадуть останній шматок хліба, тобі віддадуть. Тут стосунки навіть більше ніж людські, навіть більше ніж братські».

Для командира блокпосту Балу це вже друга ротація – з хлопцями боронять Попасну з 4-го січня. Частина міста, де знаходиться блокпост, найчастіше потрапляє під обстріли.

Командир каже – прикро, що місцеве населення сприймає їх упереджено. На його думку, головна причина такого ставлення – щоденне «зомбування» людей російською пропагандою – це по-перше. По-друге, багато людей з міста поїхало, серед тих, хто залишився більшість чекає на «руській мір».

«Інформаційна пропаганда поставлена на найвищому рівні, наприклад на одній тут радіостанції немає реклами, звучать тільки російські пісні. Люди не володіють інформацією, вона до них просто не доходить, тут транслюють тільки канали тієї сторони, яка перекручує всі факти про ті події, які тут відбуваються. Сюди не доходить центральне телебачення, вони не чують нічого, раніше не доходили навіть свіжі газети. Люди сидять по підвалах і думають, що це ми стріляємо. Вони нам кажуть - не стріляйте, але ж ми і так не стріляємо», - каже доброволець Балу.

До місцевого населення нацгвардійці ставляться з розумінням – вірять, що правда дійде до людей.

«Мер оголосив евакуацію в місті, в усякому разі, до нас дійшли такі чутки, дуже багато людей виїхали з міста. Причому, більшість з них хочуть жити в Україні, але є люди, які не розуміють політику нашої влади та й нас не розуміють».

Тим, хто ще лишився у Попасній – допомагають, чим можуть – розвозять по підвалах продукти, рубають дрова, бо в місті постійні перебої з газо- та електропостачанням.

«200 продуктових пакетів на місто, які приїжджають зі Слов’янська від місцевої влади - це дуже мало, коли по підвалах тільки сидить 150 чоловік - це ті, про яких ми точно знаємо – ми їм допомагали продуктами. Декілька буржуйок було вільних - ми їм віддали, дрова рубали – місцеві просили нас».

На запитання про настрій та бойовий дух, стомлений командир посміхається – «не дочекаються». Зі своїми хлопцями збирається стояти до повної перемоги.

«Нормальний бойовий дух, всі готові стояти, єдине, не хочеться, щоб люди думали, що ми стоїмо тут за такі великі гроші, як кажуть по телевізору. Хочеться, щоб розуміли, що тут на варті стоять патріоти, а не люди, які прийшли сюди заробляти. Тут не заробляють. Боронимо, бо далі - наша батьківщина, далі - наші сім’ї і щоб туди не прийшла війна – ось чого ми тут стоїмо».

ВИННИЦА.info