Банкрутом може стати кожен четвертий вінничанин

Отримавши право оформляти бюджетні борги векселями, уряд може спровокувати наймасштабнішу кризу неплатежів.

Уряд отримає право розраховуватися з бюджетними боргами не «живими» грошима, а цінними паперами — фінансовими казначейськими векселями.

Формальна мета таких новацій — вирішити проблему заборгованості з відшкодування ПДВ. «Підприємства, які зараз не отримують бюджетне відшкодування ПДВ, одержать його векселями. Згодом вони матимуть можливість перепродати їх підприємствам, які обмінюватимуть їх на «живі» гроші», — пояснює юрист ЮК MORIS GROUP Віталій Кремінь. Однак коло одержувачів «паперів» виявиться набагато ширшим.

Чиновники зможуть розплачуватися векселями фактично з будь-якими боргами державного бюджету, сформованими до 1 січня 2013 року. «Тексти законопроектів не обумовлюють якихось обмежень для використання цього фінансового інструменту. Це свідчить про дуже широкі можливості застосування векселів при бюджетних розрахунках», — стверджує керівник департаменту, адвокат АФ «Грамацький і партнери» Ігор Реутов. Порядок видачі, обігу, погашення та стягнення за банківськими векселями встановлюватиме НБУ, за казначейськими — Кабмін. Згідно із законопроектом №2290, прибутковість таких паперів складе 5%, термін обігу — п’ять років. Проте їх можна буде погасити і раніше — в рахунок оплати податкових зобов’язань.

Введення в обіг казначейських векселів — визнання державою бюджетної катастрофи. За перші п’ять місяців року доходи держскарбниці зросли всього на 2,4%, тоді як цільовий показник зростання на 2013 рік, закладений в законі про держбюджет, — 9,2%. Це означає, що казна наповнюється в чотири рази повільніше плана. До того ж, вже очевидно, що макропоказники, закладені при розрахунку фінансового кошторису країни, дуже далекі від реальних. Нульове економічне зростання і фактично повна відсутність інфляції, які очікують Україну в цьому році, не дозволять виконати бюджет у повному обсязі. За оцінками депутата-«ударівця» Віктора Пинзеника, за підсумками року недонадходження в скарбницю можуть сягнути 20–25 млрд. грн. Щоб перекрити касові розриви, векселі почнуть роздавати наліво й направо: внести поправки до закону, за якими їх зможуть оформляти і під більш пізні борги скарбниці, не складе труднощів.

Сьогодні через бюджет розподіляється близько 27% ВВП. Це означає, що фактично кожне четверте підприємство буде піддане ризику отримати на руки папери замість грошей. Виникне ситуація, коли закони про бюджет виконуватимуться на 100%. Адже оплата бюджетних витрат все частіше проводитиметься квазігрошима. «У перспективі все більше боргів погашатиметься векселями. Грошей у бюджеті ставатиме все менше, чого не скажеш про «хотілки» уряду. Єдиною можливістю їх реалізовувати буде емісія векселів, які є нічим іншим як прихованою формою держборгу, що не покритий доходами бюджету. У результаті ми опинимось у ситуації 90-х років — гіперінфляції і державному дефолті», — прогнозує екс-міністр фінансів України Ігор Уманський.

Узаконений «відкат»

Уряд навряд чи ризикне оформляти векселями трансферти, призначені на виплату зарплат. Відповідно, на векселі перетвориться недофінансування за іншими статтями. Потенційно володарями казначейських векселів можуть стати підприємства, які одержували держзамовлення у попередні роки. Через такі схеми оформлятимуться великі капітальні витрати, які не йдуть на поточне споживання — борги перед будівельними компаніями, дорожнім господарством, вугільної та іншими галузями. «Паперова» система розрахунків, імовірно, впровадитиметься у сфері державних закупівель товарів і послуг. «Може виникнути ситуація, коли за велику кількість проведених тендерів уряд почне розраховуватися за допомогою векселів, які погашатимуться в далекому майбутньому. Оборотні кошти підприємств почнуть поступово вимиватися», — прогнозує адвокат, партнер ЮК «TIC» Денис Писаний.

Компанії, які накопичили достатньо «макулатури», вже незабаром зіткнуться з безгрошів’ям. Багато з них не зможуть скористатися векселями навіть для сплати податків, як це передбачається законопроектом №2290.

«Досить багато компаній вже заплатили податки наперед, внісши авансові платежі. Фактично це означає, що підприємствам, які отримали векселя, буде дуже складно знайти на них покупців, щоб отримати хоча б частину «живих» грошей», — вважає головний економіст Dragon Capital Олена Бєлан.

Передбачається, що цінні папери викуповуватимуть банки або факторингові компанії. Однак підприємствам майже напевно доведеться збувати їх з рук із великим дисконтом, фінансуючи за свій рахунок бюджетні проблеми держави. У коло наближених, що матимуть можливість перетворювати папір на гроші, будуть допущені лише банки та фінансові компанії близькі до влади.

«Ймовірно, що при закупівлі товарів і послуг, оплачуваних фінансовим казначейським векселем, постачальнику рекомендуватимуть фінансову компанію або банк, які погодяться викупити вексель, наприклад, з 30% дисконтом. А потім казначейство оплатить вексель за номіналом. Вийде чудова система легалізації та точного обліку «відкатів» при держзакупівлях, для яких вже не потребуватимуться конвертаційні центри, оскільки не виникатиме проблем із їх переведенням у готівку. Правоохоронні органи не зможуть протистояти такій системі «відкатів». Адже формально тут не буде порушень законодавства та розкрадання бюджетних коштів», — зазначає екс-міністр економіки України Віктор Суслов.

Деякою втіхою для власників цінних паперів має стати можливість розжитися з їх допомогою позиковими коштами в банках. За словами заступника голови правління Фінростбанка Василя Невмержицького, за умови розробки адекватних правил, векселі можна буде використовувати як заставний інструмент для отримання кредитів. Хоча навряд чи банкіри проявлятимуть у таких випадках особливу щедрість, балуючи позичальників якимись лояльними ставками.

Мета лобістів «вексельних» законопроектів — створити видимість благополуччя ще як мінімум декілька років — до проведення президентських виборів. Не виключено, що реалізація такого плану пройде успішно. Проте вже в середньостроковій перспективі побудова «потьомкінських сіл» може обернутися бюджетним колапсом.

«Дуже скоро казначейство не зможе оплачувати векселі, особливо якщо частина податків, у свою чергу, також почне оплачуватися «папером». І тоді буде нанесений сильний удар по українській фінансовій системі, а також по українському бізнесу, виробничому сектору та інвестиційному іміджу країни», — прогнозує Віктор Суслов.

Адже фінансові проблеми, які спершу виникнуть у підприємств, які безпосередньо обслуговують бюджетні організації, перекинуться і на їхніх контрагентів, з якими, в свою чергу, також перестануть розплачуватися. Очевидно, що наступними в цьому харчовому ланцюжку будуть працівники підприємств, на яких знекровлені підприємства почнуть економити. І протистояти цьому ефекту доміно держава вже буде не в змозі.

Коментарі