 +9
  +93 берез. 2011 14:43

Чим викликана позиція депутатів від ВО «Свобода» при розгляді важливих для вінничан питань на останній сесії міськради, яка відбулась 1 березня розповів депутат Вінницької міської ради від ВО «Свобода» Антон Бойдаченко.
- Антоне, як Ви сприйняли відмову більшості депутатів Вінницької міської ради на чолі з Володимиром Гройсманом, підтримати ваше звернення, яке засуджує відродження сталінізму в Україні?
- Ми очікували, що у цьому питанні нас підтримають депутати від ВО «Батьківщина», тому що лідери цієї партії постійно заявляють про політичні репресії проти них. Але на жаль, ми побачили неприродний моноліт тимошенківців та «регіоналів». Позиція інших депутатів, а саме від «Фронту змін», «Сильної України» і від так званої «Совісті України» нас не здивувала. Сподіваюсь, що вони також не будуть здивовані, коли прийде час відповідати перед українським народом та Богом за моральну підтримку політичним репресіям, які нині вирують в Україні. Ви ж знаєте слова зі Святого Письма, що той, «хто знає, як добро робити, а не робить, тому гріх».
- Вам докоряють, що міська рада не місце для подібних заяв?
- Ми депутати міської маємо бути передусім виразниками і захисниками інтересів нашої громади. А подолян вкрай тривожать, окрім наступу на економічні та соціальні права, шалена українофобія, знищення громадянських та конституційних прав наступ на мову і душу українців. Тому це лукавство стверджувати, що місцеві депутати мають займатися виключно господаркою.
Нам докоряють ті, кому наша заява не сподобалася, бо примусила їх публічно визначитися щодо політики репресій. До нас зверталося багато вінничан, які обурені відродженням сталінізму в нашій державі та хвилюються за себе та долю своїх рідних в таких умовах. Окрім цього, наша робота на сесії не зводилася лише до заяви проти відродження сталінізму. Просто журналісти звернули на неї особливу увагу, тому про неї більше всього і говорять в місті. Ми ж ретельно готувалися до сесії по всім питанням, які на ній розглядалися. Про це свідчить наше голосування та участь в обговоренні.
 
- Які проекти рішень особливо привернули вашу увагу?
Ми не підтримали проект «Комплексної програми Вінницької міської ради, ДПІ у м. Вінниці, виконкому, Департаментів і відділів міської ради по здійсненню контролю за дотриманням зобов’язань щодо платежів до місцевого бюджету підприємств, установ, організацій, СПД, фізичних осіб на 2011—2015 роки».
- Чому?
Вивчивши цю програму, ми побачили, що невідомий автор проекту не врахував змін, які були внесені в законодавство з прийняттям нового Податкового Кодексу. Проект треба було доопрацювати. Окрім цього, в програмі (п.2) пропонується посилити тиск контролюючих органів на підприємців, які, наприклад, на думку податківців «звітують про нереально низькі суми виручки…» тощо. Іншими словами, у час економічної нестабільності, Вінницька міська рада виділяє кошти для того, щоб збільшити кількість перевірок на підприємства, які можливо мають труднощі з веденням бізнесу. Вважаю, що таке ставлення до малого та середнього бізнесу у Вінниці є не допустимим.
- І що, цю програму прийняли?
- Так. Лише ми, депутати від ВО «Свобода» проголосували проти неї. Для виконання цієї програми вони виділили 300 тисяч гривень з міського бюджету. А на розвиток малого бізнесу в міському бюджеті на цей рік запланували всього 25 тисяч гривень. Отже, через юридичні та етичні причини приймати програму у такому вигляді не можна було. Але «більшість» долею малого бізнесу у Вінниці не переймається.
- На сесії розглядали важливий документ під назвою «Правила благоустрою території міста Вінниці». Якою була ваша позиція?
- Це дуже важливий документ, це фактично «Кодекс» благоустрою Вінниці. Але його готували без широкого громадського обговорення. Зокрема, не були враховані думки і пропозиції підприємців міста, для яких деякі з правил стануть кабалою, яка знищить або послабить бізнес багатьох з них. На сесії я сказав, що в п.12.1 «Правил благоустрою» написано про необхідність громадського обговорення документу. Тому його проект має бути опублікований в ЗМІ та розміщений на сайті міської ради. Згідно пункту 12.2, пропозиції від громадськості мають надходити протягом двох місяців з дати опублікування. Тому я просив зняти дане питання з порядку денного, оприлюднити «Правила благоустрою» в ЗМІ та отримати на них реакцію від мешканців Вінниці, яку обов'язково слід врахувати. На жаль, думка вінничан, яких безпосередньо торкнуться ці правила, депутатів з «Совісті України» та їхніх сателітів не зацікавила. Я не можу назвати таку роботу депутатів фаховою та зробленою в інтересах вінничан.
- По якому з питань у вас ще була інакша позиція?
- Це рішення по вінницькому Планетарію. Ми не підтримали рішення продовжити термін оренди приміщення Вінницького Планетарію для розміщення на його території закладу харчування. В Україні є всього 6 планетаріїв. Вінниця займає провідне місце в системі освіти в нашій державі, у тому числі завдяки Планетарію. Відсутність повноцінної експозиції обмежує здобуття освіти нашими школярами. Окрім цього, законодавство передбачає відстань між закладом освіти та місцем, де продають спиртне. Це 300 метрів. Про що ще можна говорити. Приміщення Планетарію необхідно повністю повернути в освітянське середовище. По іншим питанням ми голосували позитивно, бо не побачили серйозних підстав аби їх не підтримати.
 
- Тобто ви не голосуєте завжди «проти»?
- Звичайно ні. Перед сесією ми аналізуємо усі проекти рішень, виносимо їх на громадські слухання вінничан, про які оголошуємо напередодні в ЗМІ. І лише зваживши всі «за» і «проти», вислухавши позицію вінничан, ми визначаємося з голосуванням. Навіть більше цього, ми готові змінити свою думку під час сесії, якщо йде нормальний діалог і ми чуємо чіткі та зрозумілі пояснення. Ось наприклад на останній сесії ми спочатку не хотіли підтримати «Єдину комплексну правоохоронну програму на 2011—2014 роки в м. Вінниці». У ній не було чіткого визначення органів, які будуть впроваджувати цю програму, відсутня система її реалізації. Але послухавши пояснення начальника міської міліції пана Куцого, ми змінили свою точку зору та проголосували за це рішення. Я розумію, що такий стиль роботи незвичний для нашої міської ради, де звикли автоматично підтримувати все, що внесено в порядок денний сесії, але коли я йшов на вибори, то обіцяв повернути міську владу обличчям до вінничан. Декому ці слова тоді дуже не сподобалися, але попри критику та наклепи я виконуватиму свою обіцянку людям.
- Окрім критики і наклепів, чи відчуваєте Ви упереджене ставлення, коли розглядаються Ваші особисті питання у міськвиконкомі?
- Відчуваю. Подані мною у виконком документи необхідні для діяльності мого бізнесу лежать без руху, їх не розглядають, ігнорують. Це дуже неприємно, але таким ставленням до мене вони показують свою слабкість і дріб’язковість. Але я не один такий. З кожним днем кількість вінничан, з якими несправедливо повелася ця влада, збільшується.
 
- Деякі Ваші опоненти кажуть, що ви є прихильником фашизму…
- Це що, я маю довести, що не слон? Якщо доросла людина обзивається, як маленька дитина, то це свідчить про її незрілість. Я український націоналіст, а партія до якої я належу виклала свої засади у «Програмі захисту українців». Отже, на відміну від більшовиків та нацистів, ми не сповідуємо шовіністичних та імперіалістичних поглядів, а намагаємося відстояти право українців бути господарями у себе в дома, на своїй Богом даній землі. Це дуже не подобається тим, хто не хоче бачити Україну незалежною та процвітаючою державою, але ж ми не золота монета, щоб усім подобатися. Ось вони і гарчать на нас, а в інших містах навіть незаконно заарештовують. Слава Богу, що вінничани все більше починають розуміти та підтримувати нашу ідеологію. Ми її називаємо так - «європейський україноцентризм». Іншими словами – бути європейцями, залишаючись собою, українцями.
- Вибачте, але останнє питання буде трохи філософським: для чого Вам ця політика?
- Якби я хотів заробити в політиці або мав політичну кар’єру, як самоціль, то обрав би набагато спокійніший і перевірений шлях, яким йшли у депутатство багато моїх попередників. Гроші для того, щоб купити собі мандат у мене є. І тепленьке місце у якійсь провладній партії, повірте, знайти не важко. Але я так не можу. Я не святий, але не вважаю досягненням, коли людина не дотримується принципів та думає лише про користь чи задоволення амбіцій за будь-яку ціну. Бачите самі, я втрачаю, але своїм принципам не зраджую. При цьому я завжди вважав діалог найкращим способом вирішення будь-якої проблеми.
Спілкувався Андрій Човновий, для ВИННИЦА.info