21-річний Михайло з Вінниччини із перших днів війни в епіцентрі боїв - заряджає «Гвоздику» для окупантів, які прийшли в Україну

Незважаючи на досить молодий вік, за плечима у 21-річного уродженця міста Гайсин, заряджаючого номера обслуги САУ 2С1 «Гвоздика» солдата Михайла, вже три роки служби у ЗСУ. З них — майже вісім місяців безперервного перебування на передовій.

Історію молодого військовослужбовця опублікували на інформаційному сайті Міністерства оборони Армія.Інформ.

Початок повномасштабного вторгнення окупантів він зустрів на одному з полігонів. І вже за декілька днів був у самому епіцентрі боїв із російськими загарбниками на Херсонському напрямку. У той час там була дуже важка ситуація. Виконувати завдання доводилося у надзвичайних умовах постійних обстрілів. Ворог швидко переміщувався, і ситуація змінювалася практично щогодини.

Михайло згадує свій перший бій. Усе відбувалося майже на автоматі. Треба було терміново підтримати дії наших піхотних підрозділів, які перебували поблизу Херсона. Отримали координати від аеророзвідки і не гаючи часу вийшли на позицію. Підготовка до ведення вогню зайняла лічені хвилини. Весь екіпаж діяв, як єдиний налагоджений механізм. А від Михайла, як заряджаючого, залежала швидкість ведення вогню, і він не підвів побратимів.

«Відпрацювали по визначених цілях ми тоді вдало і вже під вибухи ворожої артилерії повернулися до своїх. У такому режимі нон-стоп довелось працювати майже цілодобово», - згадав події тих днів Михайло.

Бойового досвіду у воїна було не так багато. Починав службу у 2020 році. Побував на ротації в районі проведення ООС на Донецькому напрямку. Але тоді артилерія згідно з мінськими домовленостями перебувала в районах відведення. Тому набувати практичних навичок доводилося лише на навчаннях. Але за вісім місяців перебування на фронті після 24 лютого Михайло пройшов справжню перевірку своїх професійних, морально-психологічних та фізичних якостей і став майстром артилерійської справи.

Він, як справжній господар на своєму подвір’ї, завжди чітко знає, скільки в нього боєкомплекту на борту, його маркування, класифікацію та призначення.

«Для того, щоб менше було несподіванок під час ведення вогню, треба завчасно готуватися. Завантажую боєкомплект, правильно його розкладую залежно від маркування. Коли надходить команда на відкриття вогню, намагаюся, щоб з мого боку ніяких затримок не було», - ділиться секретами ефективної стрільби військовий.

Зі слів Михайла, у бою бувають моменти, коли від заряджаючого потрібна неабияка фізична витривалість. Вага кожного 122-мм снаряда — понад 21 кг, а діяти часто доводиться в ручному режимі.

Сьогодні на південному напрямку фронту екіпаж, у складі якого воює Михайло, продовжує нищити ворога. Їхні САУ завжди на вістрі атакуючих дій піхоти. Щоб зламати укріплення ординців, подавити їх живу силу і вогневі споруди, вони постійно несуть бойове чергування. І хоча частіше працюють по координатах з дальньої відстані, але буває, що доводиться терміново приходити на допомогу іншим підрозділам.

Михайло пригадав, як вдало діяв їхній екіпаж під час одного з боїв на початку осені. Тоді механізований підрозділ ЗСУ звільняв одне з селищ на Херсонському напрямку. Коли виникла необхідність підтримати дії піхотинців, які зустріли опір з боку окупантів, екіпаж САУ прийшов на допомогу.

«Ми були на відстані майже 5 кілометрів від передових позицій загарбників і десь за 1 кілометр від нашої піхоти. Це доволі невелика відстань для нашої САУ. Але треба було негайно подавити ворожий спротив, щоб атака механізованого підрозділу не «захлинулася». Тому діяли зблизька і відкрили біглий вогонь по укріпленнях ворога. За 8-10 хвилин випустили близько 30 снарядів і зуміли подавити вогневу активність окупантів. Після цього наша піхота увірвалася на їхні позиції і зуміла захопити важливий опорний пункт», - розповідає Михайло

У цій розповіді українського гармаша відчувається гордість за свою ратну справу і свій екіпаж, який вносить гідний внесок у наближення перемоги над російськими окупантами.

Михайло мріє про повернення додому, мирне життя та можливість зайнятися улюбленою справою будівельника, проте головним для нього нині залишається звільнення України від загарбників.

Новини в зручному форматі в нашому Telegram-каналі – https://t.me/vinnitsa_info

Вінниця.info, фото з сайту Армія.інформ