10 вересня вінничанам безкоштовно покажуть найкращі фільми Івана Миколайчука і Богдана Ступки

 У середу з 16.00 у арт-пабі «Beef eater» дивіться українські кіношедеври: «Тіні забутих предків», «Пропала грамота», «Білий птах з чорною ознакою» і польську стрічку «Вогнем і мечем»

Проект «Вечір кіно у арт-пабі «Beef eater» протягом вересня продовжуватиме знайомити вінничан із найкращими творами видатних режисерів і акторів. Цього тижня організатори вирішили звернути увагу на українські таланти. Адже багато сучасної молоді навіть не здогадуються, які шедеври навіть у найважчі часи вдавалося знімати українським митцям.

10 вересня о 16.00 дивіться «Тіні забутих предків» Сергія Параджанова

Нині мегапопулярний сербський режисер Емір Кустуріца називає «Тіні» найкращою стрічкою у світі, знятою до цих пір. Цього року картина, яку за однойменною повістю Михайла Коцюбинського зняв неперевершений Сергій Параджанов, святкує 50-річчя.

Після прем’єри у 1964 році «Тіні» здобули 39 міжнародних нагород, 28 призів на кінофестивалях (із них – 24 Гран-прі) у 21 країні і увійшли до Книги рекордів Гіннеcа.

Історію кохання Марічки та Іванка режисер знімав у місці, де Михайло Коцюбинський писав свої «Тіні» - у справжніх гуцульських хатах і мальовничих околицях села Криворівня Верховинського району Івано-Франківської області.

— Фільм "Тіні забутих предків" — це момент самоідентифікації українців, — зазначає парох села Криворівня, настоятель церкви Різдва Пресвятої Богородиці отець Іван Рибарук. — Сергій Параджанов казав, що він створив геніальний фільм — від слова "гени". Це ті банки пам'яті, де зберігається вся інформація про людину, вкладена в неї Богом. Мені здається, що Параджанову ті банки вдалося відкрити.

Головну роль у картині зіграв славетний український актор Іван Миколайчук. «Тіні» на рівні зі «Сном» Палійчука стали ключовими стрічками у фільмографії Миколайчука. Хоча, як запевняє оператор "Тіней" Юрій Іллєнко, Іван Миколайчук з'явився, коли всі актори вже були затверджені.

- Івана дуже рекомендував його вчитель Віктор Івченко. Режисер Сергій Параджанов попросив мене, оператора фільму, провести чисто формальну пробу. Але сталося по-іншому. Те, як зажив Миколайчук перед камерою до цих пір приголомшує мене при одній тільки згадці про це. Я кинувся з павільйону слідом за Параджановим, повернув його. Через якусь чверть години Іван був затверджений на роль прямо на знімальному майданчику, - розповів в одному з інтерв'ю Іллєнко.

Актор так майстерно грав, що його почали називати «обличчям і душею українського поетичного кіно». А екранна кохана - акторка Лариса Кадочникова, що зіграла Марічку, не приховує, що на зйомках майже всі були закохані у Миколайчука.

- Іван найдивовижнішим чином поєднував у собі народність і царську кров, наймудрішого філософа, земну і водночас неземну людину. Ця його постать, зріст, голова, очі… Всі упадали за ним, були в нього закохані, він опинився у центрі уваги, – згадує акторка. – Загалом же успіх фільму завжди залежить від сценарію. У нас була класика, геніальний твір Коцюбинського, крім того, зібралася група однодумців — талановитих людей, які захотіли зробити справжнє кіно: режисер Сергій Параджанов, оператор Юрій Іллєнко, художник Юрій Якутович, який шалено любив Карпати, актор Іван Миколайчук, який виріс там і якого Бог створив саме для цієї картини. Можливо, такий успіх був ще й тому, що наш фільм аполітичний, про щире кохання. Недаремно один французький журнал писав, що це фільм про гуцульських Ромео і Джульєтту.

О 17.30 дивіться польську кіноепопею «Вогнем і мечем»

На зйомки історичного полотна за романом Генріха Сенкевича у 1999 році славетний польський кінорежисер Єжи Гоффман витратив неймовірну для Польщі суму - 24 мільйона злотих. Але масштабна постановка, грамотна реклама, цікавий сюжет принесли касовий успіх фільму. За деякими джерелами, «Вогнем і мечем» зібрав по всьому світу 40 мільйонів доларів, майже у п'ять разів перекривши видаткову частину свого бюджету. 

Дія фільму розгортається 1648 року і присвячена подіям української визвольної війни, яку поляки називають Хмельниччиною.

- Готуючись до зйомок «Вогнем і мечем», я мусив був вивчити всю історію козацької України. Це викликало в мене таку величезну цікавість, що я заглибився також в історію Київської Русі та історію України після Богдана Хмельницького, - зізнавався режисер. - Фільму «Вогнем і мечем» багато хто боявся… Коли дізналися, що Богдан Ступка гратиме в мене Богдана Хмельницького, почали звинувачувати в тому, що він зрадник, проститутка, продався за польські гроші. А він створив гідну, велику роль гетьмана України! Після прем’єри у козачих колах до мене навіть почали звертатися: «Пане отамане!». І досі приходять листи подяки від українців з Канади, з Америки. Я був у Хортиці, їздив по всій Україні і всюди люди мені висловлювали подяку.

Роль Богдана Хмельницького для Богдана Ступки стала другою значимою роллю у кіно, яку він чекав 30 років після свого кінодебюту у «Білий птах з чорною ознакою».

- Працюючи над ролями в картинах «Чорна рада», «Вогнем і мечем» і «Молитва за гетьмана Мазепу», я сам вчився. Спочатку знав про гетьманів поверхово, потім став заглиблюватися, знайомився з архівними матеріалами і відкривав багато цікавого, - за життя розповідав Богдан Ступка. - Якось режисер Юрій Іллєнко запитав мене, що таке актор у кіно? Я відповів, що камеру треба відчувати, як жінку, любити всім серцем. А Юра додав, що кожний кадр ще треба грати так, немов він останній і найтрагічніший.

О 21.00 дивіться легендарний фільм «Пропала грамота»

Через радянську цензуру фільм 15 років пролежав на полиці, не отримав жодної професійної кінонагороди, але виховав кілька поколінь українців i здобув неофіційне звання найулюбленішого фільму.

Зйомки стрічки за мотивами однойменної повісті Гоголя режисер Борис Івченко розпочав наприкінці травня 1972 року і закінчив у вересні.

- Працювали в селах Красногорівка та Білоцерківка на трасі Київ—Полтава, - згадує оператор Віталій Зимовець. - І от після перегляду першого відзнятого матеріалу був повний шок! Тоді Сергій Параджанов сказав: «Ну нарешті я побачив Україну, а не Карпати! Така краса...»

Значний внесок у режисуру картини вніс виконавець головної ролі Іван Миколайчук.

- Спершу сценарій писався на Віктора Греся, якого кіностудія не хотіла брати. Потім режисером обрали Бориса Івченка, але насправді фільм робив Іван Миколайчук, — розповідає сценарист Іван Драч. - На рахунку Миколайчука і музичне оформлення: він запросив до роботи тріо «Золоті ключі» у складі Марічки Миколайчук, Ніни Матвієнко і Валентини Ковальської, підібрав народні пісні і «Козацький марш», що звучить лейтмотивом усього фільму.

Крім розкішної природи Полтавщини, у фільмі також є кадри, відзняті у Петергофі. Кажуть, постановка саме цих сцен стала причиною заборони картини: ляпас Катерині ІІ, який потім замінили на ляпас її придворному, у Москві сприйняли як образу всього російського народу. Тому на широкі екрани фільм вийшов лише наприкінці 1980–х.

О 22.00 дивіться стрічку «Білий птах з чорною ознакою»

«Білого птаха…» Юрія Іллєнко беззастережно визнала зарубіжна аудиторія – у 1971 році фільм дістав найвищу нагороду на VII міжнародному кінофестивалі у Москві і премію «Срібні сирени» на кінофестивалі у Сорренто (Італія). Фільм підніс престиж кіностудії ім. О. Довженка й українського кінематографу загалом. Біля кас кінотеатрів, де йшов фільм, стояли черги. Співсценарист, укладач музики до фільму і виконавець ролі комуніста Петра - Іван Миколайчук радів успіху, але йому боліло, що радянська влада заборонила йому зіграти воїна УПА Ореста. Образ «бандерівця» втілив на екрані 29-річний львівський театральний актор Богдан Ступка, для якого це був кінодебют.

- Миколайчуку не дозволили грати роль ворога радянської влади — українського повстанця. Це рішення приймали в тодішньому ЦК КПРС, аргументуючи, що актор, який недавно зіграв Тараса Шевченка у фільмі «Сон», не може грати негативного персонажа. І постановили — нехай цю роль грає актор з колючими чорними очима — Ступка. Так я забрав виплекану роль у Івана, - згадував у своїх інтерв’ю Богдан Ступка. - Актори такі ситуації переживають дуже болюче, можна навіть стати ворогами на все життя. Та Миколайчук мужньо переніс погану для себе новину, на мене не сердився, а навпаки — опікував, підказував, допомагав. Саме там ми з Іваном подружилися. Він не пропускав жодного дня зйомок, аналізував де добре, а де погано у мене виходить. А ще, немов Нострадамус, пророкував, що після цієї картини почнеться моя кінокар’єра, прийде успіх і популярність. Пам’ятаю прем’єру «Білого птаха...» у Москві: як захоплено сприйняли стрічку глядачі, скільки гарних і теплих слів ми почули від російських колег. Як терпляче Іван спілкувався з шанувальниками. Я багато чому навчився у нього не тільки в професійному, а й у житейському плані.

Нагадаємо, проект «Вечір кіно у арт-пабі «Beef eater» триває щосереди.

17 вересня у арт-пабі вас чекатимуть фільми Мартіна Скорсезе і Клінта Іствуда: "Гран Торіно", "Острів проклятих", "Відступники", "Крихітка на мільйон".

А 24 вересня дивіться роботи Рона Ховарда і Крістофера Нолана: "Нокдаун", "Престиж", "Ігри розуму", "Початок".

Показ стрічок розпочинається о 16.00. Вхід - вільний. Арт-паб «Beef eater» розташований за адресою: вул. Пирогова, 47а, «ТЦ «Изумруд».

Валентина Кирильчук, ВИННИЦА.info